"Мечты, мечты в них наша сладость, мечты ушли осталась..." Треба ще трохи попрацювати над віршем, щоб вирівняти ритм і розмір, для кращого читання і сприйняття.
Високоморальні, болісні і об'єктивні обидва вірші, а вірш п. Тетяни ще й виражає впевненість і силу нашого війська. Низький уклін за сина! Вічна пам'ять героям України!
Читаю вірш і серце заходиться, і, ніби правда, і, ніби смішно, а на душі коти шкребуться, як ми вміємо себе делікатно обгадити, і хто нас таких любитиме, як ми самі себе не любимо.