Сховала фарби ніч і звуки.
Приспала втому, плач і муки,
Надавши час набратись сил
Господнім душам. Для їх крил
Снагу дістати і відвагу,
Щоб мати дужу перевагу
Над силою пітьми і зла,
Що в наше тіло проросла
І прагне тільки перемоги,
Загнавши в кут глухий дороги,
Здається й виходу нема…
Одна настирлива зима
Збирає бідні, змерзлі душі,
Уже до холоду байдужі,
Жадаючи для них кінця.
Аж тут… Господь дає гінця
В промінні сонця золотого,
Гостинця вклавши неземного
Для віри в щастя і добро.
Черкнувши Світлості пером
На небі, наче на папері,
У день нам відчиняє двері,
І шле своє благословіння
На перемоги і терпіння.
Гарно, оптимістично, світло з божого благословіння! А може б краще "...у день нам відчиняє двері." " отворяє "здається мені русизмом. Але це моя особиста думка. Взагалі
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
leskiv: Дякую за коментар. Вони не дурні, їх так "оболванила" їхня рашистська пропаганда,що витверезити їх можна лише з допомогою зброї. Інакше не зрозуміють, не дійде. Це як у фашистській Німеччині
та
у Вас 
0
:55555:
