Тема материнства - свята і порушувати її нікому не дозволяється. Я дякую Вам за щирі і теплі слова адресовані матері, але чи потрібно було так розпорошуватись аж на 15 катренів, адже все це можна скоротити до 3-4 катренів. Вибрати найважливіше, упорядкувати, виправити помилки, підібрати правильну риму, щоб легко читалося, і вірш був би не менш привабливим. Наснаги!
Чуттєва тема, хоч можна було краще постаратися. А до чого тут феміда? Де були ви, люди, адже бачили все і чекали поки прийде дядя і розсудить??? Умили руки і сказали: - Моя хата скраю... так у нас нічого не вийде...
Що поробиш, такі реалії теперішніх відносин... Були часи, де кохання було на стільки міцним і фундаментальним, що навіть гнітило своєю вагою, а тепер все нашвидкуруч, наче метелики - одноденки
Я погоджуюсь з Вашими роздумами, хоч є одне але... "А війна що триває - це ніби урок , попередження про те що ми повинні далі робити " то виходить, що така війна повинна бути по всій Україні? Таке твердження з позиції сили ніколи не досягало доброго результату, бо скільки не було воєн чи конфліктів, то всі закінчувалися тільки після конструктивних переговорів. Зло завжди породжує зло, а війна і є те зло.
Отак їм, так, бо я їх знаю, І вже не рік отак, як ви, співаю, Але для них нічого це не значить, Ви говоріть, а ми своє зазначим І зробим так, як добре нашим кланам, А, Україна - ненька безталанна, Терпіла кілька сот, то й ще помріє... У неї вийде все! Вона це вміє...
Страшно! Куди все котиться?... Як живеш тільки домашніми проблемами і не вникаєш глибше, то, ніби так і треба, а тільки торкнешся крайчика суспільного життя, то волос стає дибки... Одна брехня, говорильня і безлад. Куди не глянь, за що не візьмися всюди безгосподарність, гонитва за наживою і втрата всього людського. Складається враження, що світ збожеволів, а люди втратили совість, а разом і душу. Добра тема! Є над чим задуматись...