Ви чудово все розумієте і за Вами правда, але одна біда, Ви хочете все і одразу. Так не буває. Якщо Ви знаєте біблію, то маєте знати скільки доріг і земель сходив Ісус Христос, щоб привернути увагу людей. Хтось прийняв Його слова правди, а хтось - відвернувся і проповідував Він так до певного часу, так і нам Господь дає наші митарства до певного часу. Все по волі Божій. Хто пройде всі незгоди і не зверне з правильного шляху - той переможе. Життя кипить і перевертається, але наше з Вами завдання триматися правильного шляху і наставляти інших на путь істини. З повагою.
Червоною ниткою проходить Ваша добра думка у цій прозі, але у мене склалося враження, що Ви хочете обійняти ввесь світ, а Ваше перо не встигає за думкою, бо Вам хочеться зробити всього багато, та перед Вами багато доріг, а треба вибрати одну. Одну, але свою; довгу, часом тернисту, часом надто гладку, часом бурхливу, як гірська річка, а часом, як тихе море. Будьте виваженими у своїх словах не поспішайте, на все свій час. З повагою.
Тяжкі спогади... В ту пору багато постраждало людей нізащо, ні про що, але життя не стоїть на місці, виростають сини, дочки і внуки, які узнають правду від своїх рідних, і вони вже по-іншому дивляться на правителів світу цього. З повагою.
Ваша правда, не все залежить від волі однієї людини, хоч треба дивитися в якому колі ця воля виявлена, ( наприклад в сімейному), а от щодо колективної волі, то хочу не погодитись. Правильні дії, як підказує п.Станіслав, приведуть до перемоги, дії не на користь, а во благо країни, світу. Дякую за коментар.
На цю тему є в мене вірш "Подай нам, Господи" який виставлю наступного разу, а зараз я повністю з Вами погоджуюсь, все в нас є, але ми часто опиняємося " ні в сих - ні в тих".
Здорово, п. Василю, сказано, от тільки коли ж ми всі зрозуміємо, що Україна у нас одна і ми всі українці. Схід, південь і половина півночі - російський і мовою, і духом. Захід - хто румунський, хто польський, а хто австрійський. Ні, я не хочу розбрату, але й не бачу єднання.
Емоцій тут через край, та чи можна їх передати отак одноразово малій дитині чи навіть підлітку, думаю, що ні. Діточок треба змалку ростити, купати, сповивати і, що називається, годувати цими емоціями, щоби з них виростали справжні ЛЮДИ. Чудовий вірш.
Ілю́зія (лат.illusio — обман, помилка) — викривлене, хибне сприймання дійсності. Про яку ілюзію тут іде мова, адже ми всі живемо в абсолютній ілюзії і ніхто не може пояснити, що таке дійсність тож чи варто так побиватись, живучи в ілюзорному світі. Це щодо теми, а сам вірш мене зачепив...
Ой коли б то коли можна було від себе втекти.., та й куди спитати б, адже безлад тепер скрізь тільки ми не все знаємо, а от своє на очах, тому й болить більше. Розворушили осине гніздо, а тепер час покаже хто кого переможе, бо не факт, що кожне гніздо можна викурити... Вірш дуже актуальний. Сподобався.