Оце, що Ви написали і називається " хоч якийсь вклад", а справжній вклад повинен бути позитивним, а у Вас один негатив. Треба вивчати закони Всесвіту. З повагою.
Дуже цікавий матеріал, але я підтримую п.Василя, що текст треба переформатувати, бо читати дуже важко навіть тоді коли текст цікавий. Візьміть приклад з книжки. Там є поля, є абзаци, щоб очі мали можливість трохи віддихати.
Краю мій безмежний, Краю мій багатий, Ти ж бо незалежний, Чом зло в кожній хаті?
Чом нема любові Між чужим і рідним? Слова безтолкові - Стали необхідним.
Чом летить до Неба Не дяка - жалоба? Чи така потреба, Щоб набити лоба
і не кмітувати Про сестру та брата, Не дискутувати Чия краща хата?
Гроші, тільки гроші, Зранку і до ночі... Так, мої хороші, Мамона регоче.
За тридцять років Незалежності багато чого змінилося. Я не знаю статистики, щоби порівняти всі за і проти, та й не дуже їй вірю, бо сухі цифри зібрані за пів року не можуть відобразити людські потреби вчора, сьогодні чи завтра. Потік людських потреб, як жива субстанція, постійно рухається і змінюється в ту чи іншу сторону. Рахувати здобутки по затверджених актах і законах теж не вихід, бо вони в нас не завжди працюють, а якщо і працюють то чомусь не так, як потрібно. Я розкажу свої спостереження на рівні споживача. Тридцять років тому я з родиною переїхала жити на Одещину до тітки свого чоловіка. Як воно часто буває, з тіткою ми не зжилися і прийшлось шукати квартиру в іншому місці, біля церкви. Треба сказати, що дорога, яка вела туди, була воєнно- польова, а квартиру ми знайшли у провулку з якого ще треба було вийти на цю дорогу, особливо в осінні дні. Цією дорогою ми кожен день добирались до роботи, а працювали ми в м. Одеса, діти - в школу, що складалася із двох будинків розвалюх. Магазин був один на наш кут і там вічно пахло ржавою тюлькою. Село було не бідне, але й багатим його не назвеш. Будинки були низькі, здебільшого старі, хоч люди займалися теплицями і мали непогані заробітки, правда були й такі, що не мали в що вдягнутися. П*яниць було море, адже тоді все робилося за півлітру. Ніби й умови для проживання неможливі, але ми жили і надіялися на краще, особливо перед виборами, які нам обіцяли прекрасну долю. Двадцять років ми місили цю глину, аж поки не прийшов нормальний голова сільради, і от тоді почалося покращання. Правда зміни відбулися не за один рік, але щороку було зроблено щось, що гріло наші душі. І ось тепер ми при шикарних дорогах, навіть у провулках, сіткою продовольчих магазинів, куди входять і господарські товари, з великою двоповерховою школою, шкільним стадіоном, дитячими площадками.До нас ходить маршрутка і не одна, працює і таксі. Село відродилося. Люди будують добротні, нові будинки. П*яниць і неробів, які групами ходили по селу ставало дедалі менше і менше, а зараз я їх взагалі не бачу. Це приклад того, що може зробити людини - господар на своєму місці, лідер який веде народ у краще майбутнє, та людина - не Бог і змінити людські серця і голови не може, тому трапляються різного роду непорозуміння, а все через брак любові до ближнього, через заздрість і злість, і тільки гроші не втрачають своєї актуальності, яких не вистачало ні колись, ні тепер.
Факт заключається в тому, що Ви та особа, яка не хоче взяти на себе відповідальності, адже по Ваших словах "...але коли явно поламали твої плани,твої почуття і відчуття - БО ТАК БУДЕ КРАЩЕ, а вийшло геть НА ГІРШЕ, то сумуєш за власними помилками..." Напрошується питання, а Ви де були у той час в летаргічному сні чи що??? Мабуть вагалися, але все ж дали свою згоду.
"Робити варто тільки власні помилки", а Ви б попробували їх не зробити. Відколи світ - світом майже всі помиляються(візьмемо в коханні), і хай до вас було зроблено 100 помилок ви зробите ту ж саму 101, і вже потім приходить розуміння, каяття, і розплата за свої ж помилки. То ж варто чи не варто ми всі власноручно свої помилки і робимо. Навіть коли нам щось радять рідні, ми завжди маємо право вибору.
Ви чудово все розумієте і за Вами правда, але одна біда, Ви хочете все і одразу. Так не буває. Якщо Ви знаєте біблію, то маєте знати скільки доріг і земель сходив Ісус Христос, щоб привернути увагу людей. Хтось прийняв Його слова правди, а хтось - відвернувся і проповідував Він так до певного часу, так і нам Господь дає наші митарства до певного часу. Все по волі Божій. Хто пройде всі незгоди і не зверне з правильного шляху - той переможе. Життя кипить і перевертається, але наше з Вами завдання триматися правильного шляху і наставляти інших на путь істини. З повагою.
Червоною ниткою проходить Ваша добра думка у цій прозі, але у мене склалося враження, що Ви хочете обійняти ввесь світ, а Ваше перо не встигає за думкою, бо Вам хочеться зробити всього багато, та перед Вами багато доріг, а треба вибрати одну. Одну, але свою; довгу, часом тернисту, часом надто гладку, часом бурхливу, як гірська річка, а часом, як тихе море. Будьте виваженими у своїх словах не поспішайте, на все свій час. З повагою.
Тяжкі спогади... В ту пору багато постраждало людей нізащо, ні про що, але життя не стоїть на місці, виростають сини, дочки і внуки, які узнають правду від своїх рідних, і вони вже по-іншому дивляться на правителів світу цього. З повагою.
Ваша правда, не все залежить від волі однієї людини, хоч треба дивитися в якому колі ця воля виявлена, ( наприклад в сімейному), а от щодо колективної волі, то хочу не погодитись. Правильні дії, як підказує п.Станіслав, приведуть до перемоги, дії не на користь, а во благо країни, світу. Дякую за коментар.
На цю тему є в мене вірш "Подай нам, Господи" який виставлю наступного разу, а зараз я повністю з Вами погоджуюсь, все в нас є, але ми часто опиняємося " ні в сих - ні в тих".
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('