Так, люди надіялись на братські відносини, але не так сталося, як гадалося...і ось ми воюєм, ніби з тінню, бо він думає одне, говорить друге, а робить третє. Дякую за експромт!
Як на мене, то діти, з вуличними знаннями, вже приходять у перший клас, тому школа їх того не вчить. Щодо поваги до свого, то я за. Хай учні кожної країни знають свою історію і поважають свою державу, тоді між ними буде повноцінний союз, тільки, щоб не було так, як при совітах; все наше і все нічийне, брехнею шите і сповите.
Даремно стараєтесь, бо люди не люблять коли їх повчають. Зараз навіть у школі першачків стараються не почати, а розробили програму у вигляді гри(може, буде більше толку).
Життя перемагає, бо це дар Божий і Ним підтримується. Душа - субстанція, що не відчуває ні тепла, ні холоду. Вона всеціло віддана Богу і Його законам, і під час свого перебування на землі, старається тіло, в якому вона знаходиться, направити на шлях істинний, та їй це не завжди вдається, і коли нас тривожать сумніви, ми відчуваємо дискомфорт і кажемо, що в нас душа болить.
Наді́я — це емоційне переживання, відчуття, емоція, що виникає при очікуванні суб'єктом бажаної події. Формується внаслідок пізнання суб'єктом причин, що обумовлюють очікувані події. Інше означення — це віра в позитивну, з точки зору суб'єкта, розв'язку ситуації, що склалась у його житті. Любов об'єднує ці емоції, як і все в світі. Ось чому вони завжди разом - ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ. Дай, Боже, Вам завжди бути у їхньому полоні.
Вітаю Вас на нашому сайті! Скоро у нас буде сайт пенсіонерів, бо молодь, або не вміє, або не хоче писати українською. Ваш вірш в стилі НЮ, який я не полюбляю, тому й не оцінюю ( всі старожили цього сайту не дозволяли виставляти такі речі), але Вам, у Ваші роки, можу тільки позаздрити, якщо такий великий запас енергії.
Ви знаєте, важко сприймається Ваше вільне висловлювання. Взяти хоч би початок. "драбиною гуляла гадість немов би пошесть по думках " По - перше гадість (гадость) рос. а українською буде гидота, по - друге чому драбиною гуляла, адже драбина - обмежений предмет і його не можна порівнювати з думками, бо що таке драбина 5-6 деревинок і все, а думи творять життя, літають в просторі і ще багато чого можуть. А потім треба вчитися правильно вибудовувати речення, наприклад: "давала старості не жити радості мукам ситий страх" Це мертва мова, адже я упевнена, що Ви так не розмовляєте, то навіщо так пишете. давала старості не жити, - а що ж вона давала? а мучитись і ситий страх . Або: Не давала старості жити і т. п.
Кохання, у своїй сутності, дійсно жорстоке, але Ваш раптовий і непередбачуваний фінал, якось збиває з пантелику і тому, мабуть хтось із читачів поставив одиницю.
Життя цікава штука. У кого холодні вечори, у кого теплі світанки і кожний шукає свою стежку. Вічна боротьба добра зі злом, але добре, що все проходить і все змінюється, і в нашому світі більше тепла ніж холоду.