Жовте листя, білі хмари…
Жовте листя, білі хмари…
Стерня на городі.
Промайнули літні мари –
Отож мріти годі.
Годі мріяти про море,
Про літню відпустку…
Хоча осінь хіба горе…
Кинула пелюстку
Біла квітка біля тину
На траву зелену –
Знаю, восени зустріну
Я журбу шалену.
Знаю, знову заблукаю
Ідучи додому…
"Ой у гаю, при Дунаю"…
У лісі рудому
Ся заплутали стежини
У запустах хмизу.
Кружить листя щохвилини
Із дерев донизу.
Додав: inkulinets (19.09.2016)
| Автор: © RUSZIN
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 4
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
klavysjka : Так воно і є. З дитинтьва навчена дякувати ГОсподові за все, що мают. Та війна дала зрозуміти, що це потрібно робити щомиті...
virchi : Твір наповнений світлом, як молитвою за те, що багато хто сприймав як буденність, але тепер – як подарунок. Прості слова набувають сили, коли за ними
virchi : Який милий і світлий вірш! Після всіх важких тем про війну та біль - тут відрада (не в мінус іншим віршам про страждання народу!) . Ви створили
virchi : Так, маєте рацію. На відстані усе інакше, але справжній біль і страждання - тут, на Батьківщині
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА