Гарно написано, але Ви знаєте, мені моторошно стає коли бачу такий песимізм "Пітьма на тім. Пітьма..." Я просто відказуюсь вірити, що ми знов у тупіку, адже ми не самі, є вже куратори які просто не дозволять зійти зі шляху. Вірю, що на цей раз ми викарабкаємося, якщо сусід не почне війни.
У порадах великого царя Соломона є такі слова: "— Пейте из каждого мгновения жизни, ибо непрожитая жизнь порождает печали. И знайте, что внутри, то и снаружи. Мрак мира — от мрака в сердце. Счастье — это восход Солнца. Богосозерцание — это растворение в свете. Просветление — это сияние тысячи солнц. Блаженны жаждущие света." Дай, Боже, щоби Ви плекали щастя, а воно - Вас.
Дуже правдивий вірш і в ньому, мов червоною ниткою прошито, життя простої людини, але не треба забувати, що ми - матеріальні, а подібне притягується подібним, от ми й притягуємо матеріальні речі з яких не маємо ніякого зиску, хіба - що гори пилу, та зайві хвороби, а про духовне ми згадуємо в крайності, бо як говориться, без Бога - ні до порога. Ми - дорослі діти і вважаємо, що як Бог не бачить, то можна, і відступити від правил, а так як живемо у світі де править Мамона, де спокуса на спокусі і дуже важко від неї утриматися, а тут ще людські недуги такі як: заздрість, себелюбство, незнання самого життя і самого себе приводять нас до плачевного кінця. Ось тому святе письмо нам і розповідає про широкі дороги, та вузькі стежки.
Емоцій через край, а вірша нема. Вірш - це не трактування фактів і накопичення емоційних слів, а поетично і головне технічно (рима, ритм, розмір) висвітлена тема.
Дякую Вам,п.Наталю! Мій син помер від хвороби Ходжкіна, в окупованому Криму, бо хворів саме тоді, як все це проходило і йому вже російські лікарі (перефарбовані) обіцяли виздровлення. Він до останнього вірив, що вони йому поможуть, але сподівання виявились марними.
Мої батьки, царство їм Небесне, якраз із тої кагорти людей, що називаються щирі українці, бо вони любили Україну, захищали її у час лихий і вболівали за неї все своє життя. Дякую!
"ярмо гріхів одягнене на душу звільнитись як ;" Дуже радує, що такі молоді люди задумуються над такими глобальними питаннями. А тут: "сумую я за тим що з поля не вернувся мабуть вже там заснув" чи не краще - хто з поля не прийшов. З повагою і найкращими побажаннями.
Напевне наша віра замала, бо вже не одне покоління вірить і намагається вивести Україну із злиднів, і щось не виходить чи, може, ми такі вже недолугі, що дозволяємо собою керувати, чи дуже нетерплячі і хочемо все, і відразу, але щось тут не так, хоч мудрі люди кажуть: Все що важливо не буває швидко, все що швидко тільки метушня.
Я Вам дуже вдячна за Ваші такі вагомі і корисні роздуми. Щодо правильності вислову, то я послухалася Вашої поради, можливо з точки зору мовознавства(морфологія, синтаксис)так буде правильніше,хоч,як на мене, від перестановки доданків сума не змінюється.
Дякую, мій молодий друже! Я вже давно живу на світі і переконуюсь, що в якому би віці людина не була і років їй багато, і тіло не привертає уваги, а душа у всіх десь між 25-30 роками, та все ж кожна пора має свій час, і якби ми не старалися, не харахорились, як кажуть, старість бере своє.
Гарна і повчальна Ваша байка, хоч над текстом ще треба попрацювати, щоб вирівняти склади і не буде збиватися ритм. "Дай хліба одному - навік запам'ятає. Іншому життя віддай - не зрозуміє." Омар Хайям.
Чому нема, а ось вже є. Скажу відверто, мені більше подобаються класичні вірші, де рима, ритм і т. ін., але, що цікаво, Ваш вірш мене також задів і сподобався. Таке собі вільне трактування думки. І тема, і зміст витримані. Бажаю натхнення!
Це Ваше акордне запитання хвилює нині кожного українця, але конкретної відповіді ніде, ні на якім каналі, почути не вдається. Недавно п. Гройсман запевнив, що через три роки у нас буде все клас, але я чомусь не йму віри, бо ситуація з кожним днем все складнішає, а такі голосні справи як бурштинова, вирубка лісів, контрабанда, як на східних кордонах, так і на західних - червоним маком цвітуть. А чого варта реформа в поліції, як вона орудує по старій схемі. А закон Савченко? Кому потрібен був такий закон, що повертає країну в 90-ті і чому його не відміняють? Запитань більше ніж відповіді, але ми все ж сподіваємось, що все перемелеться і мука буде. Надія помирає останньою.
А, що? Непогані жабенятка, тільки дещо підправити і буде клас. Досвід приходить з часом і добросовісною працею. Вітаю Вас на нашому сайті! Бажаю натхнення! Авансом ставлю