Пане Олександре, з якою метою Ви виставили три вірші і в кожному негативу по вінця? З усього Вами сказаного, Вас не влаштовує спокій і Ви точно не знаєте, що каже Вселенський канон - Подібне притягується подібним. Вам потрібно, треба чи не треба, боротися, а це означає воювати і вбивати. Може перед Вами поставлене завдання підбурювати народ?
Я розумію Ваші страждання, бо мене теж не все влаштовує у нашій державі, але що Ви пропонуєте? Майдан 3? Міняти знов шило на мило? Може Ви десь приховуєте ідеальну владу, а з нею і депутатський корпус? А чи знаєте Ви, що самий паршивенький мир - краще ніж добра війна.
Гарні Ваші роздуми нагадали мені і мій життєвий досвід, як вкладала в сина все найкраще, правдиве, чисте, а він якось, вернувшись з практики (вчився в училищі), надивившись на всі махінації сказав мені: - А в житті не все так, як ти мене учила...
Крадькома - це не кохання, а вчиняти перелюб. Справжнє велике кохання не боїться людей і їх пересуду. Вибачте, але я так думаю. Вірш написано гарно і мені сподобався.
Ми з Вами, мабуть потрапили в якусь літературну хвилю, бо все, що Ви описуєте, щодо натхнення, у мене теж саме, тому я не корпію над віршами, а пишу тоді коли є натхнення. З вербою теж - в десяточку, бо й у мене була така ж подруга...
Я Вам охоче вірю, бо й сама бажаю цієї перемоги, тільки, що швидко робиться - сліпе родиться - так кажуть в народі, а ось Вам слова мудреця: "Все, що важливо, не буває швидко, Все, що швидко - тільки метушня."
А я проти всього Вами сказаного, бо Ви, певно відноситесь до людей, Вами ж змальованих, які дальше п'ятисот доларів, нічого не бачать. Таким людям треба все і відразу, а як і хто повинен це зробити, їх не цікавить, їм би кричати і вимагати. А, ще я проти крипкеньких слів, якими так щедро здобрений вірш, як не є, а ми на літературному сайті.
Це філософське питання... А чи знаєте Ви, що в кожній людині є чоловічі і жіночі гени, і якщо перевага жіночих , народжується жінка, а один, два більше -чоловік. Ми хочемо бачити жінку такою, як нам подобається, і не хочемо зрозуміти, що можливості жінки, майже, як у чоловіка, а в деяких випадках і більші. А вбивати - гріх великий, що жінці, що чоловіку, але коли є нападники, то необхідно оборонятися, і тут дуже добре коли жінка може це зробити.
Важко цей твір назвати віршем, тому не оцінюю. Це, ніби занотовані крилаті слова чи фрази і записані вони досить хаотично. Хоч Ви ганьбите всіх і вся, та все ж в кінці пишете: "Бачу я, як Україна плечі розправляє! " і це дуже радує, бо як вже Ви бачите, то це побачить багато інших людей, і слава Богу.
Молодчинка, хоч і маленька, а душа - безкрайня. Кажуть, що маленькі діти дуже гостро відчувають біль ближнього тому, що не встигли ще розгубити знання отримані на небі.
А чого соромитись? Хіба ми з вами всі тут маститі поети? Ми всі вчимося, а виправляти помилки не є гріхом, навіть, якщо ти вже й признаний, бо людині властиво помилятись, а ось як це робити - воля Ваша. Щиро дякую!
Цей вірш не про природу, а про Вас "Шукаю я долю, шукаю я волю, шукаю самого себе!" Добре, що Ви пишете вірші, так допоможете собі пережити прикрі будні. " жив би лиш днем що живу!" Ви думаєте, що хтось живе інакше? Давайте подумаємо чи можемо ми змінити щось із того, що було вчора - НІ, чи можемо знати, що буде завтра-НІ, бо ми дійсно живемо тут і зараз, і що буде за мить ніхто не може сказати. З повагою.
"i niech śpiewają po-ukraińsku" Ви дуже правильно написали, та неправильно зробили, виставивши вірш польською. Для цього є форум, там можна писати любими мовами, а тут, на головній, тільки українською.
Емоційно добрий вірш, патріотичний, а ось техніка прихрамує. Читач починає читати вірш і налаштовується на Ваші ритми де наголос падає на передостанній склад (частИни) і т. п., але ж у другому катрені наголос падає вже на останній склад (добрА) і це дуже збиває читача, та й вірш виходить кострубатим. А чи не краще написати так:- Стяг миру і добра - блакитно-жовтий (жОвтий) і ритм вирівнюється, так можна вирівняти весь вірш., звичайно, підправивши рими. Я вибачаюсь, але висловлюю свою об'єктивну думку. З повагою.