Присвячую Володимиру Степановичу Яковенку – фотохудожнику, члену Союзу фотохудожників України посмертно


Ми всі вимірюєм життя:
Хто сантиметрами удачі,
Хто кілометрами ниття,
Чи, може, відчаю, чи плачу.

Та хтось знаходиться із нас,
Що чистим, світлим і прекрасним
Вимірює свій день... Свій час...
І він тоді в віках не гасне.

Його відтінки золоті
У вимір інший вже лягають...
Таким от світлим при житті
І Яковенка пам,ятають,

Бо він вимірював усе
Не просто видихом і вдихом,
А тим, що радість нам несе,
Що обіймає душу стиха,

Тим, що зовуть у нас "краса",
Мистецький простір, шир, свобода...
Нехай сьогодні небеса
Відчують шани свіжий подих.