1.Стоптані дороги, пройдені шляхи, Які вкриті трупами синів України. Біля рідного порогу, вже на мирній стороні, Солдат…лежить у домовині. 2.Повернувя, як і обіцяв, Після розлуки до рідної хати. Тільки вже не усміхнувся, і не обійняв Ту, що чекала – свою рідну матір. 3.Він повернувся, дотримався слова, Зробив своїй ненці не веселий сюрприз. А що ж вона? Мовчки стоїть біля порогу, Й намагається терпіти серцю, що болить. 4.Стоїть і дивиться очима скляними, Й в те, що сталося віри не йме. Не хоче вірити в те, що нема вже дитини, Не хоче, не хоче вірити в те. 5.Загинув син й померла надія, В те, що незабаром повернеться живим. Знає, що не воскресить ні молитва, ні зілля, Й стало чути, що загримів грім. 6.І хлинула гроза на цинкову труну, І впала мати з горя на коліна. Прокляла владу, прокляла ту війну, Та цим не повернути її сина. 7.І ллється дощ, немов би плачуть небеса, І материнське серце із колін не дозволяє встати. Й дає команду командир присутнім тут бійцям, Останній залп із автоматів відстріляти. 8.Від схожих пострілів загинув той солдат. Різниця, що патрони були бойовими Одне скажу - вертайтеся назад, Вертайтеся назад живими…
Емоцій через край, а вірша нема. Вірш - це не трактування фактів і накопичення емоційних слів, а поетично і головне технічно (рима, ритм, розмір) висвітлена тема.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
