Ніяк не встанемо зі сну, Щоб розгадати таїну, Яка існує купу літ І легковажить нею світ. Не хочем слухати Отця І злим гріхам нема кінця. Він зве усіх до каяття, Щоб дарувати нам життя. Це має знати кожен дім, Переказавши правду всім, Бо на шляхи у небеса, Дамоклів меч вже нависа. На ключ зачинені замки, Не пропускають і думки. Одні, лиш двері каяття, Завжди відкриті для життя. Навіщо душу напастить, Як можна віру освятить Тому, Хто виведе на шлях Не на космічних кораблях, А тут на праведній землі, Переборовши сили злі. І всіх нужденних, і сліпих, Не дуже вдалих, видатних, Придатних, лиш до каяття, Всім подарує майбуття.
Ні, я описала таємницю загального життя.Дякую за коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
0
