Я хочу Тобі присвятити життя! Забути все до і творити майбутнє, Стомився від мого й ТвогО каяття, Я мрію, щоб щастям наповнить дитя, І шлях наш був повен чудес, а не буднів… Взаємності хочу, любові в очах, Кохатись, обіймів, робити масажі, Хоч буду бруднИм, а по шию Ти в сажі, Щоб не забували всі ніжності наші І жар почуттів аж палав, а не чах… Ти знаєш, як важко просити пробачень, З півсотні разів ми долали ці глиби, А потім, мов ті матюкливії риби В кутках недомовок молились за хиби, Час гаючи замість цілунків, побачень… Я дійсно чекав Тебе довго і вперто, Чверть віку до дозволу пекла й небес, І жодні достатки, блаженнності стрес Не варті без Тебе, синів наших без, Вже краще наввиперед тупо умерти… Так важко шукали маленького Раю, За крок зупинились і лобом у лоб, Якщо Ти безгрішна, - лягаю у гроб, Я знаю, що зараз розводи – флеш-моб, Та тільки Тебе я шалено кохаю.
Дякую, любі, скучив за Вами усіма, робота поглинає, а за час навіть мовчу, бо боюсь дивитись на годинник. Роїться море ідей і муз, а пишу тільки між пунктами відряджень.
Дуже гарно написаний вірш. Раджу трохи змінити ось цей рядок, бо у слові "твого" невірно падає наголос: "Стомився від Твого й могО каяття".
"Стомивсь від Твого і мого каяття". Бажаю Вам успіхів у творчості! З повагою!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
Раджу трохи змінити ось цей рядок, бо у слові "твого" невірно падає наголос: "Стомився від Твого й могО каяття". 
