Емоційно, поетично і тематично вірш дуже гарний. Сподобався! Я майже згідна із зауваженнями п. Лірика, окрім слова "самотині" Слово написано правильно, бо це іменник ж. р. від самотина, а самотинні - це множина від прикметника самотинний. А от слово здійснитися в майб. часі здІйсниться - перевірте наголос.
Ви знаєте закон Всесвіту - подібне притягується подібним?... От що на Вашу думку може притягнути Ваш такий глибокий, аж чорний песимізм... Нам треба думати про світле, добре майбутнє, а не ритися в "брудній білизні"
Температура і справді дивує своїми рекордами. У нас, на півдні, так взагалі здається, що ось - ось весна розпочнеться, а так хочеться снігу, морозу...Новий рік на носі...
Я розумію крик Вашої душі і підтримую все, що сказано у вірші, і навіть ті неприємні для вуха слова можна пояснити з точки зору інформаційної політики РФ, але прошу Вас, не уподоблятися до їхнього рівня, а ще я Вас дуже прошу: - Зніміть, будь ласка, цю шкарадну картинку, що визиває рвотний рефлекс, бо цим не хизуються - цього уникають всі люди, які мають хоч крихту поваги.
Дуже правильна Ваша думка. Насолоджуйся життям тут і зараз, бо те, що було вчора уже не повернути, а те, що буде завтра ми не в змозі передбачити. Щодо слова ставні, то це цілком українське слово і у В.Т.С. його пояснення таке - дверцята для затемнення із двох половин, які закріпленні на лутці вікна знадвору, або всередині хати. Небажаним є збіг приголосних "нас з тобою.", а також не зрозуміле формулювання "Колосяться золочений хліб у полі," - якщо хліб(однина), то вже не колосяться, та й класичний наголос у цьому слові - колОсяться.
Дуже гарно! Море позитиву, чуттєвості і лірики, правда, з неочікуваним закінченням. Слово "незрівняно", або незрівнЯнно, або не зрівняно, а краще божественно і щось треба зробити з "прожитому", бо проситься прОжитому, а правильно - прожИтому.
Дуже дякую, друзі, за обговорення. Я не заперечую, хай обговорення буде цілісним, бо з кожного по ниточці - бідному сорочка. Дуже дякую за анАпест і анапЕст, для мене- відкриття, та й поради п.Украна теж корисні.
Гарний, світлий вірш! Домашній вогонь береже саме жінка, і для неї є цінними любов, спокій і спогади про все найкраще, що об'єднує сім'ю, а що є найкращим, ніж зустріти старість разом... Тут збивається трошки ритм і зайвий склад. Бачу так: "Весна душі назавжди залишалась, У білих веснах купались я і ти!"
Весна душі назавжди залишалась У білих веснах, де лиш я і ти! Це моє об'єктивне бачення і справа автора змінювати чи ні.
Я Вам дуже вдячна за Вашу думку. Мене це питання теж тривожить, то хотілося б, щоб роз'яснив хтось компетентний в цьому. Я можу тільки подати приклад анапеста з літератури, і то на російській мові. У анАпеста нрАв непростОй: И упрЯмым он слЫшен порОй нам, ВыделЯя незрИмой чертОй Звуки в чЕредовАнии стрОйном.