У цих словах добре проглядається філософія життя людини. Різні долі, різні проблеми, різні бажання, страждання, цілі, звершення, досягнення, але всіх об'єднує день в який все це може збутися - це тут і зараз, бо вчорашній уже не змінити, а завтрашній ще в невідомості. "Вражай , дивуючись до щему, Допоки сонце пломенить!" Дякую!
Люди віками живуть надіями. Надіями будують майбутнє. Тільки добрі і світлі люди, зі своїми чистими надіями, несуть гарне майбуття, а темні, брудні, ненаситні приносять зло, розбрат і війну. Нам треба вчитися правильно будувати своє майбутнє.
Я прочитала той римований текст і не одержала задоволення від прочитаного, бо все зливається, але думаю, що в віршованій формі можна було б почерпнути багато доброго, світлого, вічного. "Той , хто отримує знання, Втрачає здатність говорити..." Існує думка, що чим старше і мудріше людина, тим їй менше хочеться виясняти відношення. Хочеться просто встати, побажати всього доброго і піти.
Так,пане солдате, у ваших військах всі такі недалекі, чи є і винятки?...Вам навіть на думку не спадає, де я буваю і,що я знаю, бо я живу у тому просторі і бачу на власні очі, як все відбувається.Хочете сказати, що цією жахливою картиною уб'єте всіх тролів, чи, може, їх перестане бути менше?... Скажіть мені, дорогенький пане, я Вас у своєму коментарі хоч півслова образила? Ні! Чому Ви вважаєте себе розумніше інших? Любий пане, не в моїй компетенції вказувати хто чим має займатися, але вказати на безкультур'я не треба питати ні в кого дозволу.Можливо Ви і знаєте, як розмовляти з ворогом, а ось з народом ні, бо з такими гарячими головами - тільки сепари, а наші солдати - більш помірковані.
Емоційно, поетично і тематично вірш дуже гарний. Сподобався! Я майже згідна із зауваженнями п. Лірика, окрім слова "самотині" Слово написано правильно, бо це іменник ж. р. від самотина, а самотинні - це множина від прикметника самотинний. А от слово здійснитися в майб. часі здІйсниться - перевірте наголос.
Ви знаєте закон Всесвіту - подібне притягується подібним?... От що на Вашу думку може притягнути Ваш такий глибокий, аж чорний песимізм... Нам треба думати про світле, добре майбутнє, а не ритися в "брудній білизні"
Температура і справді дивує своїми рекордами. У нас, на півдні, так взагалі здається, що ось - ось весна розпочнеться, а так хочеться снігу, морозу...Новий рік на носі...
Я розумію крик Вашої душі і підтримую все, що сказано у вірші, і навіть ті неприємні для вуха слова можна пояснити з точки зору інформаційної політики РФ, але прошу Вас, не уподоблятися до їхнього рівня, а ще я Вас дуже прошу: - Зніміть, будь ласка, цю шкарадну картинку, що визиває рвотний рефлекс, бо цим не хизуються - цього уникають всі люди, які мають хоч крихту поваги.
Дуже правильна Ваша думка. Насолоджуйся життям тут і зараз, бо те, що було вчора уже не повернути, а те, що буде завтра ми не в змозі передбачити. Щодо слова ставні, то це цілком українське слово і у В.Т.С. його пояснення таке - дверцята для затемнення із двох половин, які закріпленні на лутці вікна знадвору, або всередині хати. Небажаним є збіг приголосних "нас з тобою.", а також не зрозуміле формулювання "Колосяться золочений хліб у полі," - якщо хліб(однина), то вже не колосяться, та й класичний наголос у цьому слові - колОсяться.
Дуже гарно! Море позитиву, чуттєвості і лірики, правда, з неочікуваним закінченням. Слово "незрівняно", або незрівнЯнно, або не зрівняно, а краще божественно і щось треба зробити з "прожитому", бо проситься прОжитому, а правильно - прожИтому.