Як же голосно ти мовчиш,
Ніби гори рушають з місця,
Наче небо, ось зараз трісне
І один я залишусь лиш!
І зупиниться вітру свист,
І припинить світити сонце,
Заховавшись в твоїй долоньці,
І життя, наче, втратить зміст!
Ти озвися і освіти,
Своїм поглядом, темне небо,
що чекає давно на тебе,
і не може, чомусь, знайти...
| 
у Вас 
0
