"Та тонесенька нитка тривоги, Віртуозно розшиє блакить." дуже влучно сказано, що правда, ця нитка вже не тонесенька, а така товста, що займає всі груди.
Дорога, паняночко, не треба боятися, а тим більше загадувати, треба просто жити, бо у всякому віці є свої принади і втрати. Життя - це дарунок від Бога, а ось як ми його проживем, вже залежить від нас.
Гарно! Романтично, нема що сказати, хоч з усіх катренів мені найкраще сподобався другий, бо в ньому віра, впевненість, життєдайна сила, чого не скажеш про закінчення.
Як співає наша славнозвісна, яку я дуже люблю і поважаю, Ніна Матвієнко: Ой роде наш красний, Роде наш прекрасний, Не цураймося, признаваймося, Бо багацько нас є. Міцна родина - сильна Україна.
Гарно, зворушливо, сентиментально! Кинулись в око ці рядки. "Розлиті кимось фарби акварелі, Щасливе і зворушливе "для Лілі". Фарби- це загальна збірна назва матеріалу для фарбування. Їх класифікація: масляна, емалева, нітроемалі, водостійкі, хімічностійкі і т. д. сюди ж входять і акварелі. Що таке акварель?. Акваре́ль (фр. Aquarelle — водянистая, тобто фарба, де розчинник вода. Отже у Вашому прикладі і фарби, і акварелі - одне і теж. Правильно буде написати - фарби акварельні, або ж симпатичніше. Горять розлиті кимось акварелі, Всміхаючись зворушливо "для Лілі", але то тільки моя суб'єктивна думка, а вирішувати автору.
Я цілком погоджуюся із Вашим коментарем, і вважаю, що здорова критика дає змогу побачити проблему іншими очима, і з іншого боку, і знайти правильний вихід. Дякую!
Так,та й не так,п.Вікторе, бо хто замовник того "м'яса", хто направляє цілі спецрозділи своєї армії, прикриваючись брехнею?...У Бога є драбинка і вгору, і в долинку... Дякую!
Так - це шок, бо ніяк не вкладається в голові, що ворог - Росія. В Союзі ми жили, як брати, як щось нероздільне, бо мовчали, але час і історія вносять свою корективу, і бажання України бути самостійною викликало таку бурхливу реакцію.Дякую!
Ваша правда,п.Наталю, простим українцям ніколи нікому нічого даром не давалося, але прийшли "варяги" і показали, що таки можна брати даром, і все з кишень того ж простого українця. Озлобився народ, прогнав "варяг", але їх прибічники ще залишилися, приспособились і знов тягнуться до наших кишень, от народ і не вірить, як кажуть, на гарячому попікся, на холодне дує.
ЯК після зливи, що в огнях, В щедротах здродиться земля, і в буйствах весен солов'ї Щоніч, співатимуть пісні. І кане в лету ця війна, І буде грош тому ціна Хто розпочав те люте зло, І всім невігласам назло Розквітне піснею село...
Як багато значення, енергії і сили у цьому короткому слові, як багато в ньому величі і слави у цьому твердому і сильному слові, але не для всіх, бо є такі, що вважають, що Я - остання буква в алфавіті, принаймні дехто хоче, щоб ми так думали.
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('