Суцільний позитив. Читаєш і серце радіє, і хочеться вірити, що так воно й буде... Трішки зашпортнулася ось тут:"Зерном дозрілим похвалиться земля" тут зайвий склад. Краще звучить так - Зерном дозрілим сповниться земля.
Вірш дуже сподобався, читається, як співається, але порада, що озвучена в закінченні - дуже сумнівна, бо, як у нас кажуть, добра порада - як кепський порятунок.
Вірш писаний серцем. В ньому чується крик душі щирої українки, розумної людини і відповідальної громадянки. Думаю, що ми можемо сумніватися, недовіряти, роздумувати і вагатися, але голосувати ми обов'язково повинні, хоч би для того, щоб нашим голосом не скористався хтось інший, а хто буде президентом і що буде після - покаже час...
"Бо в тисячах сердець Не буде сходів хтивих, А проросте живець Душ добрих, незлобливих." Дай, Боже, щоб так і сталося! Хочу надіятись, що Ваш прекрасний вірш посприяє цьому.