Розумію Ваші думи, чекання і сподівання на краще майбуття. Тема добра, але над віршем ще треба добре попрацювати. Наголоси, збивання ритму приводить до того, що вірш важко читати.
Дуже гарний, проникливий вірш, та треба дещо підправити. "журИ"- жалі і рима не постраждає. Біль - іменник чоловічого роду, тому буде - ввесь біль(всю біль) "Нехай впаде на земельку мою,"- хай на земельку зрониться мою. "З журавликом своїм думи гадать," - й думки з журавликом своїм гадать, або - і думи із журавликом гадать.Може, з того, що я тут накалякала, Вам сподобається.
Клопітка це робота - переклад. Англійська належить до тих мов, що має найширший словниковий запас, але Вам вдається напрочуд вдало поєднувати слова перекладу, щоб читач відчув насолоду від прочитаного. Однак в третьому катрені "немає межІ" розбігається з римою "одЕжі", може, краще буде - минає мЕжі, що теж буде означати безмежжя. З повагою.
Я в захваті... Звичайно із книжкою, яку можна відчути на дотик, зрівняти важко, але це щось, що дуже захоплює. Мені дуже сподобалось і я підтримую проект.
Напевне - це осіння днина Гульню й походи відмінила, Бо, якби то весна чи літо - Недовго краплям капотіти, За хвилю - дві гроза стихає І сонце мило всіх стрічає... Веселих Вам і безхмарних днів!
Нагадали Ви мені і моє дитинство, що також пройшло на берегу річки.... о, які то були дивні часи... і куди все це ділося...і чому так швидко плине час?...
Гарно, насичено, болісно, талановито, але нехай ці рядки залишаються для історії, для пам'яті людської, для наших потомків, а нам йти вперед до нових звершень, до нових перемог, тільки не зброєю, а добрими ділами.
Браво!!!))) Дуже гарно! "В Україні в нас, до слова, Розвелось манкуртів цих: В них відсутня рідна мова, І нема Вітчизни в них. " Дуже правильні слова. Вірю, що вся ця мішура відпаде і Україна буде сильною державою. Слава Україні!
Гарно вимальовується картинка згасаючого дня, але вірш потребує правки, бо в такому маленькому вірші - не допустимі повторення ( в ночі). Повторення взагалі не прикрашають, та й "Закутавсь обрій ", як на мене, читається важкувато. Давайте попробуємо змінити цей рядок так: І обрій опустився в оксамит - не змінюється ні розмір, ні рима, та ще й уникнемо повтору. Мою увагу ще привернув ось цей вираз "Земля втонула...", а може, краще - спочила, затихла, але все це тільки моє суб'єктивне бачення, а рішення за автором.