Я Вам вірю, бо й сама бачу, що багато помилок у нинішньої влади, але то хіба привід ставати зрадниками, бо як інакше назвати людей, які в скрутну годину позволяють робити безлад на своїй землі, розривають державу, просяться під захист Росії. Людям властиво помилятися, але для цього є мова, спілкування, порозуміння і, як результат, приходить вихід. Те, що ми розмовляємо різними мовами заважає тільки політикам, щоб піаритись, а прості люди завжди знаходять спільну мову. Знаю, що вірш мій по дитячому - наївний, але я дуже хочу миру, добра, злагоди всьому українському народу. Дуже Вам вдячна за змістовний коментар!
Дуже дякую! Хочу,п.Петре, попросити у Вас вибачення за те, що довгий час, сама не знаю чому, звала Вас Пилипом, і що цікаво, я була певна, що це Ваше ім'я.Вибачте.
Навіщо такі побивання, моя голубко?... В тебе попереду ще багато недоспаних ночей, закоханих очей і цікавих зустрічей... Чи не пробувала ти все це записати, тільки прозою, адже там більше свободи, та й про рими дбати не треба...
Дуже гарно,п.Наталю! Чуттєво аж за серце хапає... Маю маленьку підказку." Очі коли" - очі виколи. А рядок "І стали ясні для мене сліди," краще читається так: Й для мене стали ясними сліди. З повагою.
Вже пройшли ті часи, Юрію Олександровичу, що кохання було в листуванні. Зараз все вирішує кнопочка. Натиснув і вже розмовляєш, хочеш бачити - скайп. Пісня - лірична, добра, чуттєва, та все ж українською краще звучить - біля віконця.
Дуже мене злить коли вихваляють все закордонне, все чуже, а коли пильно придивитись, то наше - не гірше.Щиро Вам дякую за репутацію і смачненьку полуничку, і дякую, що читаєте.
І знову буря емоцій. Це дійсно щось з метафізики. Роздуми, що заставляють домальовувати катринку за картинкою і переживати разом з тим невідомим страждальцем життєвих доріг.