І знову ллється кров...
і знов життя згасає,
і постріли,
і крик,застиглий на вустах,
вкривається земля могил рубцями,
з новими і новими іменами.
Ти чуєш плач? Ти чуєш, рветься ніч
від зойку материнського,
від болю,
отого, що навік...
загинув син...загинув чоловік...
Горить свіча, її короткий шлях,
немов життя, спливає щохвилини,
ти віддаєш рокИ,
щоб виростить дитя,
а смерті треба мить,
щоби забрати сина.
І знову ллється кров
з чиєїсь злої волі,
натисне на курок чиясь лиха рука,
і знов згасає день,
стікає кров'ю доля,
і ніч...така густа, така важка...
Криваві ріки не міліють, на жаль... Продовжують жорстоко вбивати українських синів і кожен задається питанням: чому і як допустили таке??? Щемні зболені рядки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
1
