І знову ллється кров...
і знов життя згасає,
і постріли,
і крик,застиглий на вустах,
вкривається земля могил рубцями,
з новими і новими іменами.
Ти чуєш плач? Ти чуєш, рветься ніч
від зойку материнського,
від болю,
отого, що навік...
загинув син...загинув чоловік...
Горить свіча, її короткий шлях,
немов життя, спливає щохвилини,
ти віддаєш рокИ,
щоб виростить дитя,
а смерті треба мить,
щоби забрати сина.
І знову ллється кров
з чиєїсь злої волі,
натисне на курок чиясь лиха рука,
і знов згасає день,
стікає кров'ю доля,
і ніч...така густа, така важка...
Криваві ріки не міліють, на жаль... Продовжують жорстоко вбивати українських синів і кожен задається питанням: чому і як допустили таке??? Щемні зболені рядки.
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.
у Вас 
1
