Сонце повільно сідає за обрій.
Вечір тихенько крадеться у місто.
Чути в траві цвіркуна спів хоробрий.
В небі сіяє зіркове намисто.
Гамір вщухає. У вікнах будинків
Вже загорілись вогні кольорові.
Повні спокою і тиші хвилинки
Щедро дарує нам вечір чудовий.
Місто неквапно у сон поринає.
Місяць зникає в хатинці з хмаринок.
Темну хустину свою напинає
Ніч і заходить до мене в будинок.
Будемо з нею тепер до світанку
Бесіду вести за чашкою кави.
Знову потішу я нічку-панянку
Думкою, піснею, вІршем цікавим.
А як зажевріє небо на сході,
Ніч помандрує в далекі країни.
В збуджених нервах весь день на роботі
Буду чекати вечірні хвилини.
Заколисуючий вечірній віршик , дозволяє побачити вечір поетичними очима , цікаві порівняння заохочують все нове і нове споглядання вечора за допомогою цього вірша , подивитись на все поглядом автора , дуже цікаво .
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
