Вечірня мла укрила білі хати...
Вечірня мла укрила білі хати. Буяє літо. Підійшли жнива. А на шляху стоїть самотня мати. Її надія все іще жива. «Й тоді було таке спекотне літо. І як тоді дріма у втомі спраглий сад. Це ж тут, синочку мій, йдучи назовсім, Ти обіцяв вернутися назад.» Стинає біль натомлену свідомість, На очі навертається сьоза. І страх німий вселяє невідомість, Й отруйним змієм в серце заповза.
Додав: Miracle_24 (20.05.2014)
| Автор: © Анна Волкова
Розміщено на сторінці : Вірші про Перемогу, війну
Поділіться цією публікацією у Фейсбуці :
Переглянули твір - 1264 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
kraynyuk46 : Дякую Вам, п. Таміло, за теплий відгук. Як не дивно, але leskiv : Хороший вірш. Я рада, що ви зуміли вирішити проблему.