Вечірня мла укрила білі хати...
Вечірня мла укрила білі хати. Буяє літо. Підійшли жнива. А на шляху стоїть самотня мати. Її надія все іще жива. «Й тоді було таке спекотне літо. І як тоді дріма у втомі спраглий сад. Це ж тут, синочку мій, йдучи назовсім, Ти обіцяв вернутися назад.» Стинає біль натомлену свідомість, На очі навертається сьоза. І страх німий вселяє невідомість, Й отруйним змієм в серце заповза.
Додав: Miracle_24 (20.05.2014)
| Автор: © Анна Волкова
Розміщено на сторінці : Вірші про Перемогу, війну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1156 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ivanpetryshyn : А, що ви від них очікували?
Вони ж мусять якось Ванькам і Ксюшам пояснити,
чому вони почали війну з Україною
і чому це- "правильно".
virchi : Зараз російська пропаганда звалює теракт на Україну. І не дивно - в усіх бідах на болотах "винні" українці та американці
virchi : Дякую за розміщення додаткових лінків - і на текст, і на відео в Ютубі, щоб розуміти мелодію!