Вечірня мла укрила білі хати...
Вечірня мла укрила білі хати. Буяє літо. Підійшли жнива. А на шляху стоїть самотня мати. Її надія все іще жива. «Й тоді було таке спекотне літо. І як тоді дріма у втомі спраглий сад. Це ж тут, синочку мій, йдучи назовсім, Ти обіцяв вернутися назад.» Стинає біль натомлену свідомість, На очі навертається сьоза. І страх німий вселяє невідомість, Й отруйним змієм в серце заповза.
Додав: Miracle_24 (20.05.2014)
| Автор: © Анна Волкова
Розміщено на сторінці : Вірші про Перемогу, війну
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 1210 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.