Вибачте,п.Укране, але в тому словосполученні я не бачу ніякої образи, бо це - факт і читачу, який хоче це зрозуміти, відразу стає ясно до яких українців я звертаюся. Якщо судити по вашому, то в нас нема ніяких проблем і Путін не ввів військо для захисту російськомовних. Люди поклали голови, щоб змінити цю систему, а ми знову починаєм займатися блюзнірством, як на мене, краще гірка правда - ніж солодка брехня і прошу не переходити на особистості. Не розумію, де Ви ще знайдете більшу солідарність, як не на нашому сайті? Я, наприклад, не читала ні одного вірша, який би підтримував режим Януковича-Путіна, і тому горджусь, що я в колі однодумців.
І чим це, цікаво, воно неправильне оте словосполучення? Хіба в даний час у нас не виникли протистояння саме з цієї причини, і хіба в раді не збираються переглядати це питання??? А щодо " всі одинакові, пліч-о-пліч" - це дуже правильні і красиві слова і їх ще треба доказати на ділі. Янукович теж твердив, що за єдину, нероздільну Україну, а сам попросив допомоги чи не так? Дякую за коментар!
Глибокі роздуми стосовно нашого життя. Мені сподобалось, тільки не розумію фрази яка повторюється не раз. " Скажіть, матусю, Чи варте праведне життя?" якщо так ставиться питання то повинно бути продовження, чого саме неварте те життя наприклад: рахунків зі смертю, боїв, тих протиріч, страждань тощо. Чи не здається Вам, що доцільніше буде написати не ЧИ, а ЩО тоді і думка буде закінчена, і правильно поставлене запитання. Ще один момент мене дуже вразив. " Хай чоловіком Залишусь вічно молодим" Ви - феномен!?..., бо, наскільки мені відомо, цього зробити не може ніхто, окрім Бога. Вибачте, але така моя думка. Я не маю наміру Вас ображати чи принижувати, я просто коментую...
Вірш спонукав мене задуматись. А й справді, заворушення принесла нам осінь...цілу зиму воюємо ( хто на барикадах, хто коло телевізорів), але зима вже кінчається і на порозі весна, а кінця - краю війні не видно. Щемно, боляче, революційно виголошують правду слова Вашого вірша.
Гарно,п.Галино! Справедливо сказано, що життя в нас одне, то ж нема права пустити його на непотріб... Бог дарував нам те життя і тому, як Батько, просить, щоб ми поверталися додому зрілими, мудрими і чистими.
Дай, Боже..., але ідеальних людей нема, то дай, Боже, розуму нашим депутатам бути якомога щирими, і в разі потреби, вчасно виправляти зроблені помилки. Щиро дякую за нагороду!
Глибокі думки, іскристі слова у Вашому творі, але Ви, напевне, помилково виставили його у категорії вірші, бо твір більше схиляється до прози. Розумієте, не все те, що записане в стовпчик називається віршем, може, це у Вас такий вільний стиль...
Краю мій, розпрекрасний і рідний! Похвали ти найкращої гідний, За степи, за ліси, за діброви, За лаштунки твої вечорові, Бо немає у світі землиці, Що так манить в свої таємниці, Мені дуже до вподоби!