Добра Ви душа,п.Іване. Всіх не обнімеш і не зігрієш, але в житті все влаштовано так, що подібне притягується подібним, і чим більше у нас буде добрих думок, мрій, людей - тим більше буде добра. Світла Вам і добра!
Вірш прекрасний,п.Оксано, нема що сказати, тільки закінчення викликає у мене не те щоб недовіру, а острах. Скажіть чи є щось святе у темних сил?... Взяти б напругу в Україні... Чи можемо ми сказати, що захищені від тих страхіть, які ще нависли над нами?... і не тільки в Україні. Чомусь мені зараз прийшли фрази... Пишайтеся, люди, своїм заповітом, або Тримайтеся, люди, свого заповіту. ---,бо йдеться саме про народ і його історію, але то тільки моє суб'єктивне бачення, а рішення завжди за автором.
Дуже мені сподобався вірш,п.Галино, бо я знаю, що Ви пишете серцем, але в деяких рядках не видержана форма і тому там незручно читати. Оскільки вірш маленький, то дозвольте мені відредагувати його, щоб Ви бачили свої помилки. "Білих нарцисів букет весняний Знову мені ти даруєш" Ми бачимо, що наголоси в обидвох рядках падають на перший склад, отже так повинно бути і надалі, але в третьому рядку щось незрозуміле... "Він наче весна- прекрасний такий" Що тут незрозуміло - спитаєте Ви, адже "Він" перший склад і наголошений? Так, але у Вас повинна спрацьовувати ось така послідовність \--\--\ Один склад наголошений, а два - ненаголошених. Добре, навіть, якщо ми приймемо слово "наче" за два ненаголошених склади, то слідуючий наголос падає на вЕсна, що суперечить логіці і правилам. То ж змінюємо послідовність слів і наступає порядок. Наче весна - він прекрасний такий - заодно позбулися збігу (н-н) "Скільки в вас світла і скільки тепла," В перших рядках вірша Ви чітко визначили, що і доводять слова "даруєш, чаруєш" пріоритет і це коханий(чоловік, наречений чи просто друг), то навіщо обдаровувати ним ще й квіти. Можна написати просто так: Скільки в них світла і скільки тепла, --- і знову уникнемо збігу (в-в). Відповідно: "Я насолоджуюсь ними сповна," ---Далі... "Поставлю я їх на своїм столі" - подивіться де тут наголос в першому слові - на другому складі, а слово " своїм" - не в правильному відмінку, якщо своїм то столом, а нам для рими потрібно столі отже на своєму і буде: Їх на своєму поставлю столі. Далі... "Хай світлом кімната засяє" Знову ж таки, сам вираз без вірша складений правильно, але при читанні ми чуємо, що наголос падає на свІтлом, і в контексті вірша відчувається збій, тим-паче тут зайвий склад, чи не краще сказати так: Хай вся кімната засяє. І останній рядок така сама помилка, тому краще буде: Щастям душа заспіває! ---Давайте перепишемо вірш з виправленими помилками.
Білих нарцисів букет весняний Знову мені ти даруєш Наче весна- він прекрасний такий Ніжністю серце чаруєш. Скільки в них світла і скільки тепла, Подих весни молодої Я насолоджуюсь ними сповна, Квіти краси неземної. Їх на своєму поставлю столі Хай вся кімната засяє І стане добре на серці мені Щастям душа заспіває!
Прошу звернути увагу, я не добавила ні одного свого слова, просто переставила Ваші і прошу...
На Бога надійся, але й сам не зівай - говорить народна мудрість, і поки мовчать гармати - воюють дипломати. Прошу у Бога мудрості для всіх розсудливих. Дякую щиро за коментар і репутацію!
Юний,п.Укране! Я Вас прекрасно розумію, ну, по-перше, що ми з Вам браття по крові, по-друге, що я вже довго живу і, по-третє, що я пишаюся мати такого молодого, розумного спів бесідника. Слова Ваші я не перекручую, а кажу: якщо виходити з Ваших міркувань, а це не аксіома, а припущення.Слава, Богу, що в нас є такі сердечні,стримані і водночас войовничі, захисники слова і України. Успіхів Вам у творчості!
Щоб виростити хліб, треба посіяти зерно, доглядати і тільки через певний час заколоситься нива і то при умовах, що природа буде цьому сприяти. Але ми всі знаємо, що чекати і доганяти дуже важко. Час все поставить на свої місця. Від нас, в даний час, требуються виважені дії і впевнена Віра, що наша нива заколоситься.