Кричу я душею і серцем Від всіх матерів України: - Ми ще не забули Освенцим, Навіщо війна і руїни?… Солдати Росії – ви люди! Ми браття із вами по крові, А не однодумці Іуди, Що вінця приносять тернові… Я руки до неба возношу, Зложивши на Бога надію… - О, люди! - уклінно вас прошу: - Спиніться!!! Ви топчете мрію…
На Бога надійся, але й сам не зівай - говорить народна мудрість, і поки мовчать гармати - воюють дипломати. Прошу у Бога мудрості для всіх розсудливих. Дякую щиро за коментар і репутацію!
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
