На війні вмирають кращі
Це не випадковість,
Бо до смаку смерті пащі
Доброта і совість,
Бо свинець просіє зерна,
Більші відбере,
А порожнє і мізерне
Куля не бере.
На жаль так... Ааах. А всі решта, тоді, навіть вмерти достойно не вміють, слабодухі, кволі, не здатні називатись Українцями? Чи я помиляюсь?... А як тоді ще пояснити Ваш вірш? Поясніть будь ласка.
Воно-то так, але залишається якийсь не дуже гарний осад від Вашого вірша, і як не дивно, погоджуюсь з попереднім коментарем.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi:Ви знову торкнулися теми, яка є однією з найскладніших у людських стосунках - любові без взаємності, але без гіркоти, а з глибокою повагою до почуття як такого.
virchi:Ви підняли тему, яка є однією з найгостріших у нашому суспільстві - бідність людей похилого віку. Ваша поезія б'є точно в ціль, викликаючи глибоке співчуття та обуренн
у Вас 
0
