Ми всі в ілюзії в гостях. Безмовно в'ється її стяг... І ллються тихо теплі рими, І Муза ходить десь між ними, Нашіптує солодкі звуки, Завдавши серцю сильні муки. Воно ж бо знає, що душа Не дасть за неї ні гроша, Тому вмивається сльозами, Знаходить правду між словами І править душу до небес, Щоби Господь у ній воскрес...
СЛОВО має могутню силу, а надто вже в коханні. Воно зігріє, возвеличить, залікує душевні рани, поведе у світ мрій, але треба завжди пам'ятати, що слово може і вбити, а щодо фальші - то вона не тільки в словах...
Банк - це ще та морока... Немала ніколи до них ніякого відношення, але хтось безглуздо чи навмисне скористався моїм телефоном - тепер маю... дзвонять і навіть погрожують... Сподобалось!
Пані Ірино, свої думки я вкладаю у вірші, бо щиро вірю, що світ зміниться якщо думати позитивно. Запрошую Вас до своєї компанії і нас буде вже двоє. Треба починати із себе інакше як?...Дякую за коментар!
[size=12][/size]Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає — Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.
[size=10][/size] Л. Костенко. Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз. Все познімає, де яка іконка. І непомітно вийме вас - із вас. Залишиться одна лиш оболонка.
Сподобалась тема вірша і те, як палко Ви вчите любити рідну мову, але побудова бажає кращого, бо не все те золото, що блищить, і не кожний вірш чим довший, тим кращий, адже повторення слів чи думки не прикрашає вірш, а робить його нудним. Треба вчитися писати стисло, але конкретно і дещо загадково. Дайте читачам право відгадати цю загадковість, так цікавіше.
Серцем написаний вірш. Дійсно поки грім не гряне - мужик не перехреститься і ця гроза, що прийде, а прйде не одна, нагадає всім хто... що... і звідки..., і заставить " бути щирим навіть у думках," Треба трошки попрацювати над формою.
"науковоподібна нісенітни-ця…)" - чиста правда, бо наші науковці натворили незчисленну кількість таких нісенітниць і як коршуни захищають свої досягнення, бо як покинути насиджені місця чи відійти від корита, та правда Господня рано чи пізно викриється. Є у мене вірш на цю тему: Школа Найвеличніша в світі Господня, А не та, що, мов чорна безодня, Поглинає енергію й силу І лиш пестить себе любу й милу. Щодо любові великої, всесильної і нероздільної, то я з Вами погоджуюсь на всі 100% Шануймося, не впускаймо у душі зла, бо ми - ЛЮДИ!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('