лягають рядочки, чи хочу чи ні, про щастя від сонця, про осінь сумні, чи хтось прочитає, невІдомо, ні, та серце тріпоче, а я все пишу, так Муза сказала, тоді завершУ, як вирішать Там, як життя допишу)))
Пані Іринко,гарний мрійливий вірш.Мені просто дивно,як можна в такому коротенькому вірші вмістити стільки почуттів.Умене ,на жаль,поки що не виходить,але буду вчитися.Ще великий С.Єсенін гогворив,що вірш повинен мати п"ять- шість катренів,а якщо більше то це вже стомлює читача.Ая мабуть просто люблю багато говорити.,звідси і мої кілометрові вірші.Даю слово,що буду старатися!
так, пані Галино, я теж за короткі і змістовні вірші.....Якщо є ціль , то навчитесь, обов'язково. Дякую!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
Maksymovych: Дякую за коментар, дуже приємно що Ви звернули увагу до мого твору. Як автор я залишаю простір для читача — щоб кожен міг знайти у вірші щось своє.
у Вас 
0
