Пані Ірино, свої думки я вкладаю у вірші, бо щиро вірю, що світ зміниться якщо думати позитивно. Запрошую Вас до своєї компанії і нас буде вже двоє. Треба починати із себе інакше як?...Дякую за коментар!
[size=12][/size]Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур'ян. Чистіша від сльози Вона хай буде. Вірно і слухняно Нехай вона щоразу служить вам, Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає — Народ говорить. І любов, і гнів У тому гомоні морськім. Немає Мудріших, ніж народ, учителів;
У нього кожне слово — це перлина, Це праця, це натхнення, це людина.
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля;
Збирайте, як розумний садівник, Достиглий овоч у Грінченка й Даля, Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.
[size=10][/size] Л. Костенко. Шукайте цензора в собі. Він там живе, дрімучий, без гоління. Він там сидить, як чортик у трубі, і тихо вилучає вам сумління.
Зсередини, потроху, не за раз. Все познімає, де яка іконка. І непомітно вийме вас - із вас. Залишиться одна лиш оболонка.
Сподобалась тема вірша і те, як палко Ви вчите любити рідну мову, але побудова бажає кращого, бо не все те золото, що блищить, і не кожний вірш чим довший, тим кращий, адже повторення слів чи думки не прикрашає вірш, а робить його нудним. Треба вчитися писати стисло, але конкретно і дещо загадково. Дайте читачам право відгадати цю загадковість, так цікавіше.
Серцем написаний вірш. Дійсно поки грім не гряне - мужик не перехреститься і ця гроза, що прийде, а прйде не одна, нагадає всім хто... що... і звідки..., і заставить " бути щирим навіть у думках," Треба трошки попрацювати над формою.
"науковоподібна нісенітни-ця…)" - чиста правда, бо наші науковці натворили незчисленну кількість таких нісенітниць і як коршуни захищають свої досягнення, бо як покинути насиджені місця чи відійти від корита, та правда Господня рано чи пізно викриється. Є у мене вірш на цю тему: Школа Найвеличніша в світі Господня, А не та, що, мов чорна безодня, Поглинає енергію й силу І лиш пестить себе любу й милу. Щодо любові великої, всесильної і нероздільної, то я з Вами погоджуюсь на всі 100% Шануймося, не впускаймо у душі зла, бо ми - ЛЮДИ!
Весь сенс Вашого вірша полягає у двох останніх рядочках і то, якщо розставити правильно наголоси, все реште, що написане, як на мене, здається зайвим, але це моя суб'єктивна думка, право вибору за автором.
Абсолютно з Вами погоджуюся, бо за ті тисячоліття ми вже стільки випромінили тої "гаввах", що вже дальше нікуди і немарно якась мудра людина написала так: " Думайте так, ніби кожна ваша думка великими буквами написана на небі і її бачить кожний". Правдиво написано.
Філософський вірш,пНаталю, наповнений життєвими фактами, що мають місце. "Так важко біль просіяти крізь сито Гірких зневір, зректись жалів-печалей, Щоб жити далі." Чи не здається Вам, що тут "В нім лиш крихти щастя... " зайвий склад.
Дуже гарні, теплі, вишукані слова, але питання чому "кажеш" адже казати можна що завгодно навіть, кохаючи, інша річ "Коли ти любиш", то відразу стає все зрозумілим, бо саме все це і відбувається з нами в стані закоханості, але це моя суб'єктивна думка у автора вона своя.
Бачу тут розгорілася полеміка щодо дошка пошани чи гроші. Знаєте, не все в цьому житті вимірюється грошима, та й сайт не на стільки багатий, щоб шикувати, а, що таке ті гроші?... їх нам рахують хіба що наші злоумисники, а так у гаманці ніхто й не бачить. Інша справа відзнака, як у нашому випадку "Диплом",який так гарно оформив, п.Василь Гонта. Я брала участь у попередньому конкурсі і пам'ятаю, як пощтарка принесла пакет, а якраз всі сусіди були на вулиці і як пішов цей диплом між люди, в мене серце аж вискакувало від того хвилювання і від приємної теплої хвилі, що враз огорнула всіх присутніх. Мені, слава Богу, уже за 60, але в той час було, повірте,не більше 18-ти, та й зараз "Диплом" висить на видному місці і родичі, що приїжджали ось недавно, також ділили зі мною радість, ось вам і дошка пошани, а що гроші... Щодо створення сторінки на сайті - то я за, але назва "сторінка слави" якось мені не дуже подобається, та й кому потрібна та слава, може, краще Активні відвідувачі сайту чи просто Активісти сайту. Ось така моя думка.