ЛЮБОВ - Метафізика

Любов – Джерело: із Глибин, не доступних уяві, – Джерело випромінює Світло… Світло, Першозадуму відповідно – без Початку і без Кінця – життєдайним потоком вливається у серця.. у серцях усього сущого і живущого – Світло безкінечно помножується… і повертається до Триєдиного Бога – у лоно Отця… поТроюється і знов випромінюєть-ся… таким чином, схема ця безкінечно повторюється – безкінечно і безупинно: Світло-Любов у серці людини помножується… і випромінюється – весело ллється – радісно віддається Джерельно посилене і освячене – у світ повертається… все воздається… без початку і без кінця… просто задумана і налаштована схема безперебійна ця… наочний приклад: зірки на небі нашому сяють! Світло-Любов у себе вбирають, всотують – у власних серцях помножують і випромінюють-повертають – небеса осявають… …зірки і Сонця`… для всього живого – Єдина схема ця – зірка ти, чи людина… (…а те, що Сонце світиться, бо водень у гелій, на атомарному рівні, у ньому перекидається – висмоктана із пальця науковоподібна нісенітни-ця…) наше Сонце – Світлом Любові Джерельної – животворить і животворить-ся… там, де Любов – поглинається… вбирається жадібно тільки в себе – не помножується, не повертається – за такою схемою живиться, паразитує зло: поглинає людськими інстинктами зіпсоване Світло… у зваблених злом серцях Світло у темряву – трансформується… так Чорна Дірка до решти і до кінця живу висмоктує Зірку… але – люди усі – діти Божі Світло темряву переможе… … любов наша – Світло із Джерела: радісною була, як висхідна сила – розгортала навзаєм крила… коли, під нашепти зла, ми якість її змінили – я любов свою зберегла – не прогнала… слідом не прокляла, не зненавиділа – люблю собі, тихо і затишно – як і любила… любов моя – лагідна і красива… усього лиш – поруч тебе нема… але я незалежно від тебе – щаслива, і не сама 18.03.2013