Ви, ніби змалювали життя мого знайомого, який в молодому віці остався інвалідом, але, попри все, живе повноцінним життям, має жінку,діти і свій бізнес. Зі святом Вас! Всього хорошого!
"Собою підняти мільйони з колін- a є такі душі між нами!" - Заклично, патріотично і щиросердечно! Можливо, і не треба розгойдувати цунамі, але підняти мільони і згуртувати, і направити в єдине русло Віри Господньої - жадає Україна.
Мене зворушила тема вірша. Такий щирий оптимізм, розуміння теми і Ваші молоді роки приємно вражають. Цілком погоджуюсь, що життя прекрасне, а небуття - немає, бо як гласить Вселенський Канон є Спокій Вічного руху, а рух - життя. Оцінила саме тему, бо над формою вірша треба ще працювати. Відслідкуйте повторення, наголоси, риму, тому - авансом.
"душа завовкулачена пітьмою, в журну задраперована габу, дозволь я ці програми перекрОю, в яких тобі наречено плавбу." Сильний вірш! Така велика любов і глибокі почуття дорогого стоять, бо не кожний може сказати так.
Не стане каменем повік Моє серденько, До всіх незгод і протиріч Моєї Неньки, Бо ця Земля - мій рідний дім - Моя фортеця І хочу жити я у нім Пок серце б'ється...
Ваші буйні фантазії підкреслюють Ваш молодий вік, бо коли, як не в молодому віці, переживати такі емоції, жагу кохання і велику силу любові. Щастя Вам і Вашому ЛГ.