Філософські роздуми... Душа людська - енергетична сутність, яка належить Господу і яка прагне до воз'єднання, і тому всі люди-душі приходять на землю, щоб учитися чи набиратися досвіду, або ж відпрацьовувати пропущений "урок", а так, як у людини свобода вибору, то життєвих варіантів безліч і такі ось філософські.
Життя прожить - не поле перейти, гласить народна мудрість, а розчаровуватись чи ні залежить тільки від нас, та й то розчаровуємося у тих речах котрі можемо порівняти, наприклад: машина, людина, їда, костюм і т.д., а як можна розчаруватись в житті, адже ми проживаєм це життя тільки один раз, а порівнювати з іншими людьми нема сенсу, бо це вже зовсім інше.
Знаю так, якщо струменить - блискавиця, а струменять - блискавиці, а очей може бути тисяча і з них може струменіти блискавиця.Вибачте, але я так розумію.
Вітаю Вас,п.Анно, на нашому сайті! Бажаю, щоб кожний день приносив Вам радість, тепло і світло! Ваші вірші мені дуже сподобались, то ж буду чекати наступних. Прислухайтесь до порад,п.Ірини. Наснаги!
Ви, ніби змалювали життя мого знайомого, який в молодому віці остався інвалідом, але, попри все, живе повноцінним життям, має жінку,діти і свій бізнес. Зі святом Вас! Всього хорошого!
"Собою підняти мільйони з колін- a є такі душі між нами!" - Заклично, патріотично і щиросердечно! Можливо, і не треба розгойдувати цунамі, але підняти мільони і згуртувати, і направити в єдине русло Віри Господньої - жадає Україна.
Мене зворушила тема вірша. Такий щирий оптимізм, розуміння теми і Ваші молоді роки приємно вражають. Цілком погоджуюсь, що життя прекрасне, а небуття - немає, бо як гласить Вселенський Канон є Спокій Вічного руху, а рух - життя. Оцінила саме тему, бо над формою вірша треба ще працювати. Відслідкуйте повторення, наголоси, риму, тому - авансом.