Мене зворушила тема вірша. Такий щирий оптимізм, розуміння теми і Ваші молоді роки приємно вражають. Цілком погоджуюсь, що життя прекрасне, а небуття - немає, бо як гласить Вселенський Канон є Спокій Вічного руху, а рух - життя. Оцінила саме тему, бо над формою вірша треба ще працювати. Відслідкуйте повторення, наголоси, риму, тому - авансом.
А я спокійна, точно знаю, що в цілім світі не спіймаю енергії хвилин нових, я твердо знаю - хвилювання - не краще у житті навчання.
неспокій духу - інша річ, він має рватись увсебіч, нас закликати, рвати спокій, щоб ми шукали шлях глибокий, хай нелегкий, але до цілі... здається, ми злегка прицвілі... лиш кричимо, де рух, неспокій - самі ж у ямі ми глибокій
Пане Анастасіє мені сподобався вірш.Натхнення Вам,творіть,гарно!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
klavka: В поисках настоящего мастера многие читают отзывы о гадалках на форумах. В некоторых случаях это помогает избежать мошенников. Но на опросы уходит немало времени. И это не гарантирует защиту от цыганк
klavysjka: Безмежно дякую! Насправді у житті і таке буває. А потім, наче на сповіді все сказала. На душі стало легше. А жила з тягарем таким все життя. Двуша і серце рвались в шмаття.