Що значить забули, п.Олексію? Хіба можна забути такі гарні ліричні, пісенні вірші. Не часто, але забігаю на ваш сайт, щоб почитати щось цікаве. Бажаю творчих злетів та натхнення!
Дякую за оцінку моїй творчості, а до вашої я не маю нічого поганого, просто я так думаю, і свої думки переношу на папір. Всім кажу, як і вам: - Я проти всякої війни. Ми люди приходим на Землю, щоб учитися всяких премудростей, і духовно підвищувати свій рівень життя, і ні одна війна нам в цьому не допоможе.
Я писала до цього вірша коментар, та не знаю куди він подівся. Річ йшла якраз про оте російське закінчення "ТИ ІДИ, ЙДИ КОСОВИЦЕЙ." якщо правильно то косовицею, але косовиця це таке дійство, що якраз не потребує дощу, тому доречніше буде написати:ТИ ІДИ, ЙДИ З КОСОВИЦІ. і не порушується розмір, і для рими добре, і для наступного рядка підходить. Ненастя- негода. Бажаю успіху!
Ви знову мене приємно дивуєте, п. Вікторає, бо такі філософські роздуми у ваші 16 хіба це не диво? Так ще є над чим працювати, але не помиляється той, хто нічого не робить, а у вас ще все попереду. Успіхів вам і натхнення!
Якщо кликати до зброї, Наших славних всіх героїв, То сказати, правди раді, Ми підлещуємо владі, І йдемо вже не до Бога, Не туди, мабуть, дорога… Бо ніколи, як світ – світом, І ніяким заповітом, Бог, не кликав воювати, Святу землю плюндрувати. По сей день дає Любові, Правди й Віри у розмові. Просить Він, усіх до миру, Заховати час сокиру! Воз’єднати людям руки, І не знати воєн муки.
Мені сподобався вірш, але дещо маю зауважити. "ТИ ІДИ, ЙДИ КОСОВИЦЕЙ." якщо правильно то косовицею, але косовиця - саме таке дійство, що не потребує доща, бо як під дощем косити. Пропоную написати так:ТИ ІДИ, ЙДИ З КОСОВИЦІ. так і для рими буде краще. Ненастя- русизм- негода. За старання і тему ставлю
Дуже ніжний, мелодійни вірш. Одне щоб порадила у рядочку "Дощ по шибках «тире» розтікається" більше використати азбуку Морзе. "Крапка- крапка- тире" розтікається без порушення розміру і більше імпонує до наступного рядка.
Як влучно підмічено "Яка єднає душу й інтелект." Вибачте, це я не правильно натиснула на сердечки, і тому засвітилось тільки три, то ж додаю ще одне велике
Вогнем печуть глибокі рани За рідний Край, і за село, І правлять панахиди храми, І сум лягає на чоло. Пішов Улюч з димами вгору, А з ним і цвіт старих садів, І не залишилось ні двору, Не видно людських тут слідів. А серце хоче розказати, Як колосився в полі хліб… Навіщо ж було йти на брата? І стільки знищити осіб… Горить вогнем святкова ватра, І хоч села давно нема, Та люди дивляться у завтра, І сум, і радість з усіма…