Я погоджуюсь, як з автором вірша, так і з коментом п. Бориса. Безвладдя кругом, що хто хоче, те й робить. Взяти хоч би субсидію, якою Гройсман так кичиться, не знаю як де, а у нас на одещині, мабуть чорт ногу зломить поки розбереться: дали не дали; скільки дали; гроші перевели на людські рахунки чи собі в кишені; хтось толком про це може розказати чи тільки наплювати в душу. Диву даєшся на все це дивлячись...
Нам і справді дано право вирішувати самим все у своєму житті, та біда в тому, що нас не учать, що погане, а що добре, а самі ми додуматись не можемо, тому в суспільстві хитавиця - хто до ліса, а хто до біса...
Добре написано! Мене дивує звідки беруться такі черстві, безжальні, безбожні люди, що допускають таку ситуацію і чи не бояться вони гріха перед Богом?...
Героям слава! Пані Лесю, життя - непередбачуване, а нинішні темпи зростання цін на продукти, на комірне і взагалі на життя заглиблюють наш народ все глибше в бідність. Влада не дає, а забирає, а як і дає, то копійки, а забирає... навіть не забирає, а вигрібає все з кишені бідняка.Соціально ми не захищені, запасів не маємо, живемо одним днем, то ж і відбирати нічого, та й навіщо марати собі руки, хіба ми щось для тих "грошових мішків" значимо... Дякую за візит! За репутацію, особливе дякую!
Збирай свої, народе, сили! До гурту клич богатирів, Щоби грудьми вони спинили Плачі дружин і матерів.
Цими словами мав закінчуватися цей вірш, але я їх сама злякалася, бо завжди проти всякого насильства, а тут прямий заклик...Можливо знайдеться інший шлях...хотілось би надіятись на те...Дякую!