ЕЛЕГІЯ ЖИТТЯ .
Коли заглядаю я в квіти , Там щастя я бачу своє , Я хочу оце й зрозуміти , Як квітка радіє й живе . Коли я погляну в травичку , Там радісно пісня звучить , Росою помию обличчя , Щоб разом схопити цю мить . Коли обнімаю дерева , Я з ними в єднанні зіллюсь , Виходять з туманного мрева . . . Життя …Я зі стежки не збюсь . . . І буду життя я шукати , Не в знищенні щастя краси , Природу буду обіймати , Щоб це зберегти у душі . А потім у небо піднімусь , І пісню життя заведу , Природо ! Тебе я не кину ! В життя я з тобою піду ! 10 червня 2012 р.
Додав: karas (10.06.2012)
| Автор: © Іван Українець .
Розміщено на сторінці : Вірші про природу , Елегія
Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте :
Переглянули твір - 2251 чол.
у Вас # закладок
Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 2
Порядок виводу коментарів:
За замовчуванням
Спочатку новi
Спочатку старі
Додати коментар :
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
( 50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++ ")
ruhlyvy : Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве! leskiv : Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.
leskiv : Оптимістичний, життєстверджуючий вірш.
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА