Вітаю Вас Гість | RSS
До головної/НОВИНИ САЙТУ | Реєстрація | Вхід Сб, 16.11.2024, 23:51
Меню сайту
Категорії каталогу
Проза [1050]
Прозові твори друкуються тільки тут
Відеовірші [134]
Аудіовірші [49]
Українцям [2698]
Вірш-пісня [545]
Вірші про Україну [1482]
Вірші про рідний край [808]
село
Вірші про мову [269]
Збірки поезії, поеми [112]
Абетка [23]
Акровірш [32]
акровірші на форумі
Байка [108]
Загадки [15]
Верлібр [144]
верлібри на форумі
Елегія [51]
елегії на форумі
Історичні вірші [290]
вірші про голодомор, вірші про історію народу
Вірш-усмішка [999]
гумор
Вірші про сім'ю [402]
сім'я у віршах, вірші про батьків
Вірші про рідню [152]
вірші про брата, вірші про сестру
Вірші про жінок [663]
вірші про маму, вірші про дружину
Вірші про чоловіків [111]
вірші про батька, чоловік
Вірші про військових, армію [211]
вірші про захисників Вітчизни, про армію та військо
Вірші про Перемогу, війну [415]
Перемога, війна
Вірші про кохання [3387]
Вірші про друзів [715]
Вірш-казка [132]
Казка (проза) [29]
Проза для та про дітей [19]
Вірші для дітей [334]
Вірші про дитинство [323]
Вірші про навчання [59]
випускний вечір вірші
Вірші про професію [83]
Вірші про eмiгрантів [147]
Вірші в перекладі [708]
Вірші про свята [203]
Вірші про спорт [18]
спортивні вірші
Вірші про природу [1224]
вірші про квіти, вірші про ліс, вірші про дощ
Вірш-тост, вірш-привітання [121]
Для мене поезія - це [191]
Поети [275]
Поетична майстерня [51]
Оповідання, про поетів, творчість [24]
Релігія [315]
Щастя - ... [600]
Жінка - ... [263]
Життя... [4484]
Філософам [1308]
Громадянину [908]
Метафізика [157]
Опитування для Вас:
Де Ви друкували поезію?
[ Результаты · Архив опросов ]
Всего ответов: 421
ШЛЯХ до ТВОРУ:  

         
Вірші/статті категорії та розділи української поезії, українська проза
    Твори за тематикою категорії та розділи української поезії, українська проза Вірші про рідний край
 

Косовиця

 
Коли тумани підуть лугом
і в травах коси забринять,
тоді я вийду босоногим,-
від болі душу лікувать.
 
Росою ранньою промию
старі рубці сердешних ран,
а вітер з тишею розвіють
душевний біль моїх страждань.
 
Залишу тут усі незгоди
на свіжескошеній траві,
і біль,і муки і тривоги,-
усе вгамую у росі.
 
Я буду йти все далі й далі,
і руки втомою зведу,
аж доки сонце не присмалить,
чи краю гонів не дійду.
 
Дзвенить у лузі косовиця,
пора гаряча,-сіножать.
По небу їздить громовиця...
Яка чудова благодать!

Додав: oles (08.06.2012) | Автор: © Олесь Розхристана Душа
 
Розміщено на сторінці: Вірші про рідний край, Вірші про літо

Поділіться цією новиною у Фейсбуці або роздрукуйте:
Переглянули твір - 2920 чол.
 
  
   у Вас # закладок
Автору за твір:

 
Ключові (?): трави, туман, покоси

Автор чекає на Вашу оцінку та коментар
Всього коментарів: 11
avatar
0Спам
1 lirik1205 • 22:10, 08.06.2012 [Лінк на твір]
гарний вірш, але до останньої строфи великі зауваження.
Справа у тім, що причастя - це вино і хліб, а лузі косять траву для худоби, от коли би косили би пшеницю тоді згоден)))

але ви не витримали віршування, а чому

-+-+-+-+
-+-+-+-,
так повинно бути всюди, але у останній строфі

-+-+-+-+
+-+-+-+-

Це тільки порада і моє бачення)))

Дзвенить у лузі косовиця,
Лягає сіно у валки.
По небу їздить громовиця,
клубчасті котяться хмарки!
avatar
0Спам
6 oles • 01:59, 11.06.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам,пене Миколо,Що зайшли та залишили такий грунтовний коментар і зауваження.Щодо оелянського причастя,то я мав на увазі мить поєднання. в селянській праці, людини з землею,природою.В таких випадках людина почуває себе часточкою великої матері-землі.Доречі,на Чернігівщині коли господар приймає гостей,то кажуть "частує гостей",- віддає частину свого статку,свого серця гостям.Християське причастя,я вважаю,це мить поєднаня віруючого з тілом і кров*ю Христа Спасителя.Друге Ваше зауваження слушне.Дійсно,я збився з ритму,поставив наголос на першу стопу.Останній катрен переробив,враховуючи Ваші зауваження.Ще раз Вам щиро дякую.Заходьте,буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення.
avatar
0Спам
2 ЛюК • 23:24, 08.06.2012 [Лінк на твір]
Аж запахло скошеними травами!
avatar
0Спам
7 oles • 02:04, 11.06.2012 [Лінк на твір]
ДякуюВам,пані Людмило,за такий запашний відгук.Заходьте,буду радий Вас чути.Творчих Вам успіхів та натхнення.
avatar
0Спам
3 Asedo1949 • 19:25, 09.06.2012 [Лінк на твір]
Мені сподобався вірш, і слова в ньому, але згідна з п. Миколою, що в останньому катрені збивається ритм. Виходячи із ваших слів пропоную так:
Гуляє в лузі косовиця,
Селянського причастя мить.
По небу їздить громовиця,
Клубчасті хмари котить ввись.
avatar
0Спам
8 oles • 02:17, 11.06.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам, пані Катерино,що зайшли та залишили свій коментар.Щиро ціную Ваші потуги, що до останнього катрена.Мені шкода,але я зняв і"селянське причастя" і"клубчасті хмари".Що вийшло,можете глянуть,Може ще й повернусьдо первинного варіанту.Ще раз, дякую,заходьту,буду радий.Успіхів,Вам та натхнення.
avatar
0Спам
4 allagrabinska • 12:34, 10.06.2012 [Лінк на твір]
Згодна з паном Миколою. Початок навіть захопив,а усю картину зіпсував кінець. Обов'язково переробіть. Творчого Вам натхнення!!!
avatar
0Спам
10 oles • 17:44, 11.06.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам,пані Алла,що зайшли та залишили коментар.Зважаючи на Ваше зауваження ,а також зауваження попередніх читачів, я переробив останній катрен.Якщо буде бажання,перегляньте будьласка доопрацьований варіант.Щиро Вам творчих успіхів та натхнення.
avatar
0Спам
5 oles • 01:24, 11.06.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам,нані Анно,що зайшли та оцінили мій твір.Заходьте ще ,буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.
avatar
0Спам
9 Мурашка • 09:47, 11.06.2012 [Лінк на твір]
Гарний вірш! Тим,хто родився у селі і знає запах скошеної косою вручну
( бо коли косять зараз мотокосами,того не відчуєш) трави,припаде до душі
ваш вірш,бо часто ,живучи в місті ,жалкуєш,що не можеш це вже відчути. 55555 up
avatar
0Спам
11 oles • 18:10, 11.06.2012 [Лінк на твір]
Дякую Вам,пані Галино, за відгук,коментар та оцінку.Напревеликий жаль,тепер і в селі, мало хто,може почути цей запах. Усе залито безином та вихлопними газами.Босоніж по травах теж ходити небезпечно,бо скрізь як не будяки, то гібрициди та нітрати.А щоб почути ,що хтось клепав косу, -не почуєте.А було ж вечором" та-та-ті-ті-та",-це косарі клепали коси на заврашню косовицю.І в кожного був свій передзвін, своя мелодія...
Дякую ще раз Вам,за розуміння.Заходьте,буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ComForm">
Войдите:
avatar

ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин

(50 коментарів Ви можете переглянути на сторінці "НАШ ТОП ++")
Краще і не скажеш!
ruhlyvy: Кожне слово в цьому тексті - гірке, але повністю правдиве!

***Бо Ти - мій Творець, а я Твоя дитина!!!***
leskiv: Єдине, що залишилось в українців зараз, це - віра в Господа. Наші "друзі" знову вже вкотре зрадили нас.

...там часто палає вогнем не хмиз, а той, хто бажає щастя...
leskiv: Оптимістичний, життєстверджуючий вірш. respect

***більше й не обирай мене***
leskiv: respect  s-16


     

Форма входуу
ОНЛАЙН - РОЗМОВНИК    
    (міні-чат)
    Увійдіть на сайт...
    АВТОР-АДМІН САЙТУ: Facebook,
    Instagram,
    Viber: 0680839579
    E-mail: vagonta@gmail.com
НАЙПОШИРЕНІШІ
КЛЮЧОВІ СЛОВА
Copyright MyCorp © 2006 Хостинг від uCoz