Косовиця - Вірші про рідний край

Всього коментарів: 11
Порядок виводу коментарів: 0Спам 1 lirik1205 • 22:10, 08.06.2012 [Лінк на твір] гарний вірш, але до останньої строфи великі зауваження. Справа у тім, що причастя - це вино і хліб, а лузі косять траву для худоби, от коли би косили би пшеницю тоді згоден))) але ви не витримали віршування, а чому -+-+-+-+ -+-+-+-, так повинно бути всюди, але у останній строфі -+-+-+-+ +-+-+-+- Це тільки порада і моє бачення))) Дзвенить у лузі косовиця, Лягає сіно у валки. По небу їздить громовиця, клубчасті котяться хмарки! 0Спам 6 oles • 01:59, 11.06.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам,пене Миколо,Що зайшли та залишили такий грунтовний коментар і зауваження.Щодо оелянського причастя,то я мав на увазі мить поєднання. в селянській праці, людини з землею,природою.В таких випадках людина почуває себе часточкою великої матері-землі.Доречі,на Чернігівщині коли господар приймає гостей,то кажуть "частує гостей",- віддає частину свого статку,свого серця гостям.Християське причастя,я вважаю,це мить поєднаня віруючого з тілом і кров*ю Христа Спасителя.Друге Ваше зауваження слушне.Дійсно,я збився з ритму,поставив наголос на першу стопу.Останній катрен переробив,враховуючи Ваші зауваження.Ще раз Вам щиро дякую.Заходьте,буду радий Вас бачити.Творчих Вам успіхів та натхнення. 0Спам 2 ЛюК • 23:24, 08.06.2012 [Лінк на твір] Аж запахло скошеними травами! 0Спам 7 oles • 02:04, 11.06.2012 [Лінк на твір] ДякуюВам,пані Людмило,за такий запашний відгук.Заходьте,буду радий Вас чути.Творчих Вам успіхів та натхнення. 0Спам 3 Asedo1949 • 19:25, 09.06.2012 [Лінк на твір] Мені сподобався вірш, і слова в ньому, але згідна з п. Миколою, що в останньому катрені збивається ритм. Виходячи із ваших слів пропоную так: Гуляє в лузі косовиця, Селянського причастя мить. По небу їздить громовиця, Клубчасті хмари котить ввись. 0Спам 8 oles • 02:17, 11.06.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам, пані Катерино,що зайшли та залишили свій коментар.Щиро ціную Ваші потуги, що до останнього катрена.Мені шкода,але я зняв і"селянське причастя" і"клубчасті хмари".Що вийшло,можете глянуть,Може ще й повернусьдо первинного варіанту.Ще раз, дякую,заходьту,буду радий.Успіхів,Вам та натхнення. 0Спам 4 allagrabinska • 12:34, 10.06.2012 [Лінк на твір] Згодна з паном Миколою. Початок навіть захопив,а усю картину зіпсував кінець. Обов'язково переробіть. Творчого Вам натхнення!!! 0Спам 10 oles • 17:44, 11.06.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам,пані Алла,що зайшли та залишили коментар.Зважаючи на Ваше зауваження ,а також зауваження попередніх читачів, я переробив останній катрен.Якщо буде бажання,перегляньте будьласка доопрацьований варіант.Щиро Вам творчих успіхів та натхнення. 0Спам 5 oles • 01:24, 11.06.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам,нані Анно,що зайшли та оцінили мій твір.Заходьте ще ,буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення. 0Спам 9 Мурашка • 09:47, 11.06.2012 [Лінк на твір] Гарний вірш! Тим,хто родився у селі і знає запах скошеної косою вручну ( бо коли косять зараз мотокосами,того не відчуєш) трави,припаде до душі ваш вірш,бо часто ,живучи в місті ,жалкуєш,що не можеш це вже відчути. 0Спам 11 oles • 18:10, 11.06.2012 [Лінк на твір] Дякую Вам,пані Галино, за відгук,коментар та оцінку.Напревеликий жаль,тепер і в селі, мало хто,може почути цей запах. Усе залито безином та вихлопними газами.Босоніж по травах теж ходити небезпечно,бо скрізь як не будяки, то гібрициди та нітрати.А щоб почути ,що хтось клепав косу, -не почуєте.А було ж вечором" та-та-ті-ті-та",-це косарі клепали коси на заврашню косовицю.І в кожного був свій передзвін, своя мелодія... Дякую ще раз Вам,за розуміння.Заходьте,буду радий.Творчих Вам успіхів та натхнення.

Додати коментар:

Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі