СВІТЛО СВІТЛОЇ ПОРИ

СВІТЛО СВІТЛОЇ ПОРИ

Ідеш ти лугом по траві зеленій,

Щоб вколисати світ світлої пори,

Спіймати перші промені священні,

І радість тишком підняти до зорі.

За мить імла в очах твоїх розтане,

Почуття потуги юнь тобі верне,

Свіжий дух крізь пустелі й океани,

З усміхом блаженним в душу зазирне.

Дивися в далеч в юності урочій,

Єдиним серцем з нею поживи,

Красу нову, твої зустрінуть очі,

Своєму зору що промінь оживив.

Тепер хай серце повниться до краю,

Світань надземну втішає від зорі,

Час любові, хай тут в росі пізнає

Сколихавши світло світлої пори..