Дякую,п.Маріє! Приємно, що читаєте. Зауваження приймаю, і погоджуюся з тим, що може не правильно підібране слово "Примусить", бо хотілося сказати, що хочемо, чи ні все одно буде по волі Божій. Щодо слова пріч - В.Т.С. значится- невідомо куди,геть. Все решти приймаю, учуся.
"Всі гріхи ми людські прощали, Засіваючи добрі зерна, І любов'ю зціляли рани, Підіймаючи правди стяг." Щось космічне, недосяжне, і дуже возвишене чується у цьому вірші, і техніка написання дуже цікава. Заворожили!
"роз’ясни родині хай п’ють життя цілющу воду не завтра лиш нині" Саме так! Нам не можна гаяти часу, бо його вже нема, якщо робити, то не завтра, а нині. Дуже правильні слова.
Гарний вірш, дуже гарний. Є деякі прогрішності, які легко можна справити (минувать- оминуть) а закінчення: "В душі надія проростає На близькі весняні вже дні." воно трошки вибивається з рими, пропонує ось таке: В душі надія наша мріє... Прийми, Господь, наші труди... слова молитви, які підтримують нас у житті.
Дуже гарні, розумні роздуми, а ще краще закінчення, бо там відповідь на всі "Не". Радію з того, що молоді люди вміють розбиратися в складних проблемах сьогодення. Успіхів!!!
Легко читається, але ви мене таки запутали, бо прочитавши я сприйняла все за чисту монету і подумала ну і подруга, що лаштуеться на плечі, аж, як перечитала то зрозуміла про що йдеться.
Молитва щира, від душі і дуже гарне закінчення. "Хто у молитвах повсякденних Будує царство світле і нове." але всі помилки такі ж, як у першому вірші, то ж вам, як і нам усім треба вчитися і вчитися. Успіху!
Мені сподобався вірш, але тільки темою, бо є тут образи і почуття, та будова бажає кращого. Над віршем треба ще добре попрацювати. Виправити розмір, риму ну і як наслідок зміниться ритм. Бажаю успіху!