Бачу,п.Артеме, у нас появилося щось спільне, я також православна християнка. Слова про меч і щоку писав не Бог, а люди, яким було це вигідно.Ви 100% праві, що якби нам правильно трактували Святе писання, то ми б не були в такому тупику.Я знаю одне, ми маємо право захищатися, але не нападати. Успіху!
Я прожила вже достатньо, але такого заядлого пісиміста, ще не бачила. У ваші то роки, п.Іване, коли все в рожевих тонах, коли земля горить під ногами і все тринь-трава, ви такий слізливий музикант? НЕ ВІ-РЮ!!! Чекаю веселих нот!
Пані, Роксолано, аж замерзла чираючи ваш вірш. Дуже холодна осінь у вас напевно? Ви знаєте мене зачепила ось ця фраза:"І не є в тім щось незвичне-" Відразу пригадалось мені, як дядько, що живе в Англії, висилаючи фото пише: то є я і моя родина. Все таки мабуть відбувається мовна накладка.
Дуже дякую,п.Артуре,що читаєте мої вірші.Я також рахую себе невиправним романтиком.Молодим хотіти і бути то є велика різниця.Змін на сьогоднішній день хочуть всі, незалежно від віку, тільки молоді ці зміни вирішують в більшості кулаками, кров'ю (революції, війни,демонстрації) а люди з досвідом роблять ці зміни більш лояльно, та й Творець наш ніколи не закликав до боротьби, згадайте вчення Ісуса.Наш світ-то є зреалізовані чиїсь думки і якщо ми навчимося правильно думати, то ми змінимо світ на такий який ми захочемо.Успіху!
Що це ваш вірш, п. Пилипе, розтеражували аж 4 рази. Все дуже правильно і "крук круку" і "Народ не вдасться обдурить!" а Васька слухає і їсть, і наші з вами віршики, аж до одного місця, а ми пускаєм хвилю негативу у простір і щоб не вийшло, як у тім анигдоті: Іде чоловік додому злий, як собака, і начальник сякий- такий, і робота нікудишня, і жінка вередлива- ангел занотовує в блокнот і думає: ніби вчора те ж саме просив, але раз заказує, то треба виконувати. Давайте заказувати добро!