З тягарем незавершених справ,
Підкорятися долі не згодний:
Неважливо, що вчора упав,
Головне – я підвівся сьогодні!
Попри всі негаразди, – іду
На зелений вогонь світлофора.
Оминаю в дорозі біду,
Зустрічаюся вдома із горем.
І немає неправди в словах,
Не промовлених, а наболілих:
Почуваюся завше, мов птах
У котрого підрізали крила.
Загнуздавши, як вершник коня
Сьогодення нестерпного муку, -
Чимчикую між вас навманя
Недотепою і самоуком.
Та мені не забракне снаги
Дарувати тепло вам і світло,
Щоби душ кам’яні береги
Ваші нивами буйно розквітли!
20.10.11
| 
у Вас 
0
