Мета

З тягарем незавершених справ,

Підкорятися долі не згодний:

Неважливо, що вчора упав,

Головне – я підвівся сьогодні!

Попри всі негаразди, – іду

На зелений вогонь світлофора.

Оминаю в дорозі біду,

Зустрічаюся вдома із горем.

І немає неправди в словах,

Не промовлених, а наболілих:

Почуваюся завше, мов птах

У котрого підрізали крила.

Загнуздавши, як вершник коня

Сьогодення нестерпного муку, -

Чимчикую між вас навманя

Недотепою і самоуком.

Та мені не забракне снаги

Дарувати тепло вам і світло,

Щоби душ кам’яні береги

Ваші нивами буйно розквітли!

20.10.11