| 
 
 З тягарем незавершених справ, Підкорятися долі не згодний: Неважливо, що вчора упав, Головне – я підвівся сьогодні! Попри всі негаразди, – іду На зелений вогонь світлофора. Оминаю в дорозі біду, Зустрічаюся вдома із горем. І немає неправди в словах, Не промовлених, а наболілих: Почуваюся завше, мов птах У котрого підрізали крила. Загнуздавши, як вершник коня Сьогодення нестерпного муку, - Чимчикую між вас навманя Недотепою і самоуком. Та мені не забракне снаги Дарувати тепло вам і світло, Щоби душ кам’яні береги Ваші нивами буйно розквітли! 20.10.11 |