Дякую, п.Роксолано, за теплий коментар!Не знаю чим вам не сподобалося слово зазивати? Українське і ніби виконує правильну функцію наприклад: милуватися піонами – означає зазивати щастя й спокій у свій будинок. Наголоси? Які? А фон-так, не угледіла.
Емоції зашкалюють. Якесь безмірне, неістове кохання володіє таким ніжним і добрим єством,п.Роксолано. Вірш мені сподобався, але мені здається, що в середній частині він трішки ніби розтягнутий, хочеться скоротити. Наголос на слові "шатра" підводить, а загалом я в захваті. Браво!!!))))
Гарна тема вірша,п.Оксано, але над ним ще треба попрацювати, а найголовніше позбутися дієслівної рими. Не скажу, що її не треба вживати, можна, але тільки в необхідних випадках. А взагалі мені вірш сподобався.
Дуже гарний вірш. Читається легко так, ніби відчуваєш, як струмениться чиста, прозора вода у струмочку.Пане, Вікторе, як на мене, то здається що у стрічці " Щоб він покинув назавжди" краще б звучало, щоб біль.... наче зрозуміліше, а втіим, як ваша воля. Вибачте!
Вітаю вас, п. Карась, вибачте, що так називаю, на нашому сайті. Що ж це ви так шифруєтесь, що не називаєте свого імені? Але це ваша особиста справа. Тепер про вірш. Ви пустили своє "дитя" в світ. Чому ви так недбало поставилися до цього. Весь вірш написаний з маленької букви, але ж є і . і ! та вам все одно. Слово (підяремні - під'яремні)Потім розмір у вірші не гуляє, а танцює гопака, а про рими і наголоси я вже промовчу, а від того збивається ритм. Отже що лишилося? Тема! От тема у врші, так би мовити патріотична," ДЕ БОРОТЬБА, невпинна, до загину?!!! " Кому цей патріотизм скажіть потрібний? Знову на барикади, знову ріки крові, заради чого, щоб поставити на високі пости своїх людей? Ви напевно забули, ми вже це проходили і не раз. Не ображайтесь, але я висловила свою суб'єктивну думку.
Мені сподобався вірш, особливо ось ці рядки: "Я був мозком легіону, легіон був не готовий!"
Враз згадала біблійну притчу про легіони нечистої сили з якою сміло можна зрівняти цю кампанію. Гостро! А закінчення просто супер! Уже без сумніву, з ким маєш справу.
Літа не в праві, літа не в силі, Згасить в коханні чисте почуття, У святості своїй любові милі, Для кожного із нас і для життя.
Ось так я почула ваші акордні слова і мені вони дуже сподобалися. У вашому фонтані чистих, світлих слів можна купатися, а для вірша їх треба правильно скомплектувати, і ритм, слухайте ритм при читанні, і все вийде.
Гарно, п.Олександре, змальована "велич гаснучих дібров," а головне, що у ваших віршах звучить добро і любов, чого так зараз не вистарчає нашому суспільству. Успіху!
Глибокий, історичний вірш. Гарно побудований і добре висвітлює тему, але не це мене хвилює,п.Валерію. Закінчуєте ви свій вірш з огляду на сучасну Україну і досить емоційно із закликами " Вперед, на площі!" ви закликаєте під прапори Орія, забувши напевно яку місію має виконувати той самий Орій. " Боги дали завет Орию: любите мир растительный и животный, любите друзей своих и будьте мирными меж родами!" Що дають заклики і лозунги революцій ми вже знаємо.
Філософський вірш, п.Іване, вийшов. Тема аж занадто важка для перехресного читача. Читається важкувато, гуляє розмір, а потім якщо вживати алегорію, то треба якось це виділити. Ну звідки, скажіть на милість, можна догадатися, що собаки у вашому вірші - люди, якби було написано з великої букви, то принаймі треба було б задуматись. П. Іване, все і одразу не виходить, багато вкусиш - подавишся, тихіше їдеш - дальше будеш ось декілька штрихів з народної мудрості. Дерзайте!
Бистра ви, п.Наталю, тільки що читала це в коментарях, як уже все у одному вірші. Щось закінчення не дуже вдале, може ось так: Крокує Фальш безкарно світова... як один із варіантів, але вам видніше.
Ви завжди на висоті, п.Наталю. Ось ще один прекрасний вірш, який я з насолодою прочитала. Одне маленьке зауваження. Наголос на слові "прожене" у вас падає не правильно, а може він змінений умисне?