Дуже дякую, п.Іване, за оцінку, а головне за розуміння, що мене дуже, дуже тішить, бо хочеться, щоб були зрозумілими для читачів всі думки і старання, що викладаєш на папір.
Дуже вам вдячна, п.Роксолано, за такий розгорнутий коментар і підказки, деякі з них я вже використала, а слово перехідний, напевно так уже і залишиться, бо при зміні одного слова, часто приходиться змінювати весь вірш, а мені б не хотілося.Щодо того чому вічність змінює коріння,то наше життя змінюється і те що було в 19 столітті далеко не таке, як зараз(менталність, рід).Ще раз дякую!
З мене поганий критик, бо вважаю, що коли людина пише і старається донести свою думку до читача, то вже заслуговує похвали, а ваш глибокий вірш і подавно. Тому 5+
Прекрасно сказано. "Промінь сонця пестить твої щоки, Ти вві сні жадана, чарівна... Знову я кохаю тебе, доки Є в мені ще сила вогняна." Дай Боже, щоб сила ще довго не закінчувалась і на літературній ниві також.
Погоджуюсь з попередніми коментарями вірш гарний з краплиною іронії і навіть Мамона якого ви назвали жінкою, визиває посмішку. Не думаю, щоб ви не знали, що Мамона - цар грошей (якщо коротко), який сьогодні завоював весь світ своєю ненаситністю.
Щиро вдячна,п.Роксолано, за ваші слова, але то все емоції, які підігрівають наші бажання мати все і зараз. Наш гноблений і зневірений народ, просто не може втямити, як і куди йти, а особливо в цей тяжкий період шаленного буйства Мамони. Я не знаю, як розв'язуються вузли, але добре знаю, що нас спасе істинна і глибока віра в нашого, Творця, і всеобємлюща любов, які ми повинні творити і помножувати.
Дякую,п.Романе!Людина має право думати, що вважає за потрібне, але подумайте, що дає гнів випущений нами у простір, тільки гнів помножений на гнів, який бумерангом вернеться до нас. Чи не краще товаришувати з добром і розмножувати його навколо себе.
Живемо ми, в нелегкий, судний час, Де кожний день – це біль і радість водночас. Де звершення трудящої руки І важкі знищення бурхливої ріки. Для чого ви спитаєте живем? Для чого хрест свій предковічний ми несем? Для нових душ, що прийдуть після нас, Для них, готуємо ми простір цей і час. Щоб на землі цвіли нові сади, Щоб помислами чистими жили завжди Ті люди, що заселять земний рай. Живи мій друже, дій, твори і співчувай!
0
').addClass('report-spam-working');
uCoz.spam.report(scopeID, messageID, notSpam, function(response, context) {
context.elem.text('').removeClass('report-spam-working');
window.console && console.log && console.log(response); // DEBUG
response.warning && window.console && console.warn && console.warn( 'uCoz.spam.report: warning: ' + response.warning, response );
if (response.warning && !response.status) {
// non-critical warnings, may occur if user reloads cached page:
if (response.warning == 'already_reported' ) response.status = 'message_spam';
if (response.warning == 'not_reported' ) response.status = 'message_not_spam';
}
if (response.error) {
context.target.html('