Пані Наталю, у Вас уже більше 70-ти віршів, а техніка так і залишається слабкою. Невже Ви не чуєте, коли читаєте вірша, що він розбалансований. Я вже мовчу про рими, але ж ритму збій відразу відчувається. Вибачте, але оцінити не можу. Наснаги!
Не тримай свого болю, козаче, Відпусти його в білі світи, Бо від нього, лиш серденько плаче Не дає супокою знайти. Відпусти його в світ за вітрами, За далекі краї та ліси, Щоб, той біль, не ятрив тобі рани, Не псував молодої краси.