Дуже правильно,п.Василю! Не пам'ятаю, але в одному із фільмів були такі слова: всі дороги повинні вести до храму, а в нашому сьогоденні всі дороги тільки до Бога. Браво!!!))))
Дуже ностальгічно. "ХОЧ НА ХВИЛИНУ, І ХОЧА Б НА МИТЬ, ВІДЧУТИ ЗНОВУ МОЛОДОСТІ КРИЛА" А щодо надії то скажу: надія помирає останньою, але попри все Господь дав нам вільний вибір правильно будувати свою долю, щоб не жити надіями чи ваганнями, а бути твердими на шляху до Бога.
Тема кохання, завжди чіпає за душу, а особливо, коли її так сердечно описують. Та вірш читати трохи важкувато, думаю тому, що гуляє розмір, а ще в ньому багато слів без яких можна обійтися і від того вірш дуже змахує на прозу, бо що таке поезія, стисло і зрозуміло, а як ще з емоцією то верх. Наприклад:"Знай, як прийде час, знову прилечу до твого вікна, як птах." Пропоную: Знай! Прийде час, прилечу до вікна як птах. Отже значення фрази не змінилося, а стрічка стала на три слова коротша, а якщо постаратися компактніше і з гарним звучанням, римою і т.д. Успіху!
Деяких поетів за життя ніхто не читав і видавалися їхні твори тільки після смерті, але це не заважало їм творити. Якщо в душі є потреба творити, то їй не важливо читають чи ні. Успіху!
Для нових душ, що прийдуть після нас, Для них, готуємо ми простір цей і час. Щоб на землі цвіли нові сади, Щоб помислами чистими жили завжди Ті люди, що заселять земний рай. Живи мій друже, дій, твори і сострадай!
Пане, Іване, а ви візьміть і послухайтесь порад п. Роксолани, і ви побачите, що ті прості душі ще більше розкриються на зустріч ваших віршів. Ви не лякайтеся, для того інститут кінчати не треба. Просто розібратися з римою, розміром, для початку, і ви самі відчуєте велику радість. Бажаю успіху!
Гарно,п.Валерію, але я сприймаю вами написане, як два вірша. Погоджуюся, що останні рядки сильні, але до основного вірша, вони мають якесь віддалене відношення, так ніби післямова, та й ритміка в них різна. Мені подобається і те, і інше.