Для нових душ, що прийдуть після нас, Для них, готуємо ми простір цей і час. Щоб на землі цвіли нові сади, Щоб помислами чистими жили завжди Ті люди, що заселять земний рай. Живи мій друже, дій, твори і сострадай!
Пане, Іване, а ви візьміть і послухайтесь порад п. Роксолани, і ви побачите, що ті прості душі ще більше розкриються на зустріч ваших віршів. Ви не лякайтеся, для того інститут кінчати не треба. Просто розібратися з римою, розміром, для початку, і ви самі відчуєте велику радість. Бажаю успіху!
Гарно,п.Валерію, але я сприймаю вами написане, як два вірша. Погоджуюся, що останні рядки сильні, але до основного вірша, вони мають якесь віддалене відношення, так ніби післямова, та й ритміка в них різна. Мені подобається і те, і інше.
Дуже дякую,п.Маріє, за такий конкретний коментар і підказки.Ви знаєте, я читаючи на сайті вірші, другий раз ловлю себе на думці, що написала б не так, або ось так було б краще, але всім відомо, що переробити, або прокритикувати легше, ніж написати щось нове. Не думайте, що я ображаюсь, та й не маю на думці Вас образити, але щось не дуже розумію, хіба слова покривало і повкривала не ідентичні і псують риму, не мають права на вживання? Бачите, я хотіла описати два такі сильні емоційні відчуття, радість і тугу, або печаль, ви ж пропонуєте байдужість, що є рисою характеру і ніби сюди не підходить. Далі про вітер. Я хотіла, щоб то було шарудіння і тому написала вітрець, тобто маленький вітер.Ви розумієте, якщо я все перепишу, то буде зовсім друге звучання, і то буде не мій вірш. Вибачте!
Відразу видно, що пише нове покоління. Нема отого вступного абзацу, ніякої водички, а просто, відкрито і конкретно, от за це я тобі ставлю 5+. Дай, Боже, Зірочко, щоб твої думки здійснилися.
Вірш філософський, дуже глибокий і змістовний, я б сказала, не по літах,але видно так, Бог, дає, що один не бачить в 50 літ, то другому дано в 19. Так тримати! Молодець!