Браво, браво, браво!!!)))) Дуже гарний вірш,п.Олексію, а пісня звучить мелодійно і чутливо, як я здогадуюсь у виконанні,п.Оксани. :hands: :hands: :hands:
Дякую, Аллочко, за відвертість. Спочатку мій вірш виглядав так:
Мандрує небесами Душі яскрава зірка, Як тихий подорожник, Веселий чарівник, Живе в душі, водночас Добряк і скупердяга, Бездарність і художник, Творець і руйнівник. Чи визріє талантом? Чи жах в душі засяде? Чи візьме добротою, Як смілий рятівник? Залишиться гарантом, Куди душа осяде І з вірою якою, Все прийме садівник. Але в ньому нарушена структура, то ж я так старалася її виправити, що ось що вийшло.Структура вийшла, а вірш пропав.
Як я вас розумію, п. Іване! Спогади про те село, ще з нашого дитинства, лягають тепер в рядки: Моє босоноге дитинство, безхмарні, щасливі роки. Пташині стада, як намисто, гойдаються в хвилях ріки. Цей гомін, сільського розмаю, що в кожного зранку в дворі, і спів солов’їного гаю, і труд, від зорі, до зорі.
Дуже гарний вірш. Він, як цей вітер- пустун легкий і щирий, бо тільки в юні роки можна бачити щастя не тільки на стіні, а все до чого торкається юна рука, бо гормон щастя спрацьовує миттєво.
Дякую шановний,Тарасе! Мені дуже приємно, що на сайті все більше молодих людей, а якщо вони ще й профі, то це дуже радує.Відразу скажу я не із таких, але експериментувати люблю.Ось і з цим віршем,я витримую всі канони написання, розмір по 7 складів,схема правильна,стуктура-2-стопний амфібрахій і ось:Почалася вже школа Радий наш сусід Микола Напевно зо три роки Справно йде він на уроки. Ми питаємо в Миколи: Що для тебе краще в школі? Ви питаєте даремно: - Звичайно, що перерва. Мені такий вірш зовсім не подобається.Я чую більше ритму у першому, хоч написаний не за правилами.А Микола-це мій ЛГ, і потім краще Микола, а ніж якась кликуха,як тепер в моді.Рима це така штука, що деколи не ти її, а вона тебе за вуха тягне.Ображатися я не вмію, та й не маю права, а от подискутувати і чомусь цінному навчитися, то варто.