Мандрує повсякчас Душа – трудяга , Як подорожник, Як будівник. Живе в душі водночас, Добряк і скупердяга, Бездарність і художник, Творець і руйнівник. Чи визріє талантом? Чи жах засяде? Чи добротою, Як рятівник? Лишиться гарантом, Де душа осяде І з якою вірою, Прийме садівник.
Дякую, Аллочко, за відвертість. Спочатку мій вірш виглядав так:
Мандрує небесами Душі яскрава зірка, Як тихий подорожник, Веселий чарівник, Живе в душі, водночас Добряк і скупердяга, Бездарність і художник, Творець і руйнівник. Чи визріє талантом? Чи жах в душі засяде? Чи візьме добротою, Як смілий рятівник? Залишиться гарантом, Куди душа осяде І з вірою якою, Все прийме садівник. Але в ньому нарушена структура, то ж я так старалася її виправити, що ось що вийшло.Структура вийшла, а вірш пропав.
Пані Катерино, я це де у Вас структура порушена? :-) За ритмікою, кількістю стоп у рядках правильнішим є варіант вірша, поданий у Вашому коментарі! А новий - це якийсь напівримований верлібр (вільний вірш)... Щоправда, мені сподобались обидва. Бажаю Вам натхнення й успіху!
Дуже вам вдячна,п.Маріє,за такий спокійний коментар.
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
у Вас 
0
