до сьогодні читаючи Ваші вірші думала "оце жінці пощастило - такі вірші пишуть для неї", а тепер думаю "пощастило чоловікові мати таку музу" і читачам Вашим теж приємно споглядати такі вірші
Світлано, дякую! Мені іноді закидають, що надто відверто пишу про свої почуття... Але по-іншому не можу. Писати інакше - для мене значить зректися своєї душі...
Прекрасно сказано. "Промінь сонця пестить твої щоки, Ти вві сні жадана, чарівна... Знову я кохаю тебе, доки Є в мені ще сила вогняна." Дай Боже, щоб сила ще довго не закінчувалась і на літературній ниві також.
Дякую, Катерино, на доброму слові! Звичайно, дай, Боже!
Додати коментар:
Для незареєстрованих користувачів є можливість додавати коментарі до основних, що є на сайті. Для активації форми увійдіть, натиснувши на позначку відповідної соцмережі
ОСТАННІ 5 КОМЕНТАРІВ до
ПОЕЗІЇ та ПРОЗИ і до новин
(50 коментарів Ви можете переглянути на
сторінці
"НАШ
ТОП ++")
virchi: Це зізнання у пристрасті, що торкається глибин душі. Але розуміємо, що відповіді на "і впевнено знати, що хочеш взаємно мене обіймати" поки немає...
virchi: Пронизливий вірш про жахи нічної атаки, що розкриває глибину травми людей, їхню лють на російського фашиста-окупанта-ката та значимість Києва як серця нації, яке ворог намагається вбити.
virchi: Відчувається, що питання не повсякденне - обставини змушують думати про від'їзд. Але серце кричить проти. про тих, хто навіть у найважчі часи не може покинути Батьківщину. Така вірність зем
у Вас 
0
